Михайло Ясинський - Велика зустріч
0:00
-0:00
Хто спікер
Михайло Ясинський — продюсер, менеджер артистів, викладач менеджменту музичної індустрії, засновник профспілки музичної індустрії, має досвід роботи з відомими українськими артистами.
Про що виступ
Стан, проблеми й перспективи розвитку української музичної індустрії; роль бізнесу, інвесторів та авторів у шоу-бізнесі; вплив війни, глобалізації та діджиталізації на галузь.
Ключові ідеї
- Українська музична індустрія досі не має чіткої законодавчої та інституційної підтримки, через що функціонує як 'базарчик', а не розвинена система.
- Головним викликом є відсутність ринку збору і розподілу роялті, недостатня захищеність авторських прав і прозорого моніторингу використання музики.
- Після 2014 року і активного відриву від російського впливу виник потужний поштовх для української музики, зокрема молодих артистів, що підтримує національний ідентифікатор у культурі.
- Щоб український продукт став конкурентоспроможним, необхідні інвестиції, сучасна інфраструктура, підтримка від держави, фіскальні стимули для локальних продюсерів і організаторів концертів.
- Досвід Південної Кореї показує важливість державної стратегії і захисту внутрішнього ринку для успіху культурного експорту.
- Діджиталізація української сфери – шанс на чесний механізм збору роялті та боротьбу з піратством.
- Ринок України має значний людський і творчий потенціал, але є ризик, що після перемоги і відкриття кордонів іноземні компанії витіснять локальний контент.
- Основна цінність у сучасному музичному бізнесі – автор пісні; інвестувати потрібно насамперед у створення контенту.
- Інтерес світу до України зростає завдяки війні, але для стійкого попиту до українських артистів за кордоном потрібно розвивати продюсерські компетенції і матеріал міжнародного рівня.
- Штучний інтелект може брати участь у створенні музики, але магія хіта досі не піддається алгоритмам — людський творчий фактор залишається визначальним.
Кейси
- Різниця у моделях доходу музичної індустрії України та Польщі; потенціал роялті від закладів, але відсутність системного збору.
- Перехід українських артистів на україномовний репертуар, підтримка локального продукту як відповідь на соціально-політичні події.
- Успіх K-pop у Кореї як приклад ролі державної політики у підтримці національної музики.
- Концертні кейси: швидке розпродаж квитків на Imagine Dragons проти повільних темпів локальних артистів, що ілюструє розрив у споживацьких настроях та конкурентоспроможності.
Як застосувати
- Інвестуйте в інфраструктуру, талановитих авторів, сучасні продюсерські підходи та створення чіткої галузевої екосистеми.
- Запроваджуйте цифрові інструменти моніторингу і розподілу роялті (на кшталт Shazam-сканерів у закладах).
- Спільно з державою ініціюйте законодавчу і податкову підтримку музичної індустрії, мотивуйте організаторів інвестувати локально.
- Вчіться у найкращих світових практик, переглядайте бізнес-процеси, фокусуйтеся на розвитку власних унікальних музичних брендів.
- Готуйте молодь і майбутніх лідерів індустрії до роботи у прозорих бізнес-умовах і розвивайте незалежний, конкурентний національний контент.
AI самарі
Хто спікер
Михайло Ясинський — продюсер, менеджер артистів, викладач менеджменту музичної індустрії, засновник профспілки музичної індустрії, має досвід роботи з відомими українськими артистами.
Про що виступ
Стан, проблеми й перспективи розвитку української музичної індустрії; роль бізнесу, інвесторів та авторів у шоу-бізнесі; вплив війни, глобалізації та діджиталізації на галузь.
Ключові ідеї
- Українська музична індустрія досі не має чіткої законодавчої та інституційної підтримки, через що функціонує як 'базарчик', а не розвинена система.
- Головним викликом є відсутність ринку збору і розподілу роялті, недостатня захищеність авторських прав і прозорого моніторингу використання музики.
- Після 2014 року і активного відриву від російського впливу виник потужний поштовх для української музики, зокрема молодих артистів, що підтримує національний ідентифікатор у культурі.
- Щоб український продукт став конкурентоспроможним, необхідні інвестиції, сучасна інфраструктура, підтримка від держави, фіскальні стимули для локальних продюсерів і організаторів концертів.
- Досвід Південної Кореї показує важливість державної стратегії і захисту внутрішнього ринку для успіху культурного експорту.
- Діджиталізація української сфери – шанс на чесний механізм збору роялті та боротьбу з піратством.
- Ринок України має значний людський і творчий потенціал, але є ризик, що після перемоги і відкриття кордонів іноземні компанії витіснять локальний контент.
- Основна цінність у сучасному музичному бізнесі – автор пісні; інвестувати потрібно насамперед у створення контенту.
- Інтерес світу до України зростає завдяки війні, але для стійкого попиту до українських артистів за кордоном потрібно розвивати продюсерські компетенції і матеріал міжнародного рівня.
- Штучний інтелект може брати участь у створенні музики, але магія хіта досі не піддається алгоритмам — людський творчий фактор залишається визначальним.
Кейси
- Різниця у моделях доходу музичної індустрії України та Польщі; потенціал роялті від закладів, але відсутність системного збору.
- Перехід українських артистів на україномовний репертуар, підтримка локального продукту як відповідь на соціально-політичні події.
- Успіх K-pop у Кореї як приклад ролі державної політики у підтримці національної музики.
- Концертні кейси: швидке розпродаж квитків на Imagine Dragons проти повільних темпів локальних артистів, що ілюструє розрив у споживацьких настроях та конкурентоспроможності.
Як застосувати
- Інвестуйте в інфраструктуру, талановитих авторів, сучасні продюсерські підходи та створення чіткої галузевої екосистеми.
- Запроваджуйте цифрові інструменти моніторингу і розподілу роялті (на кшталт Shazam-сканерів у закладах).
- Спільно з державою ініціюйте законодавчу і податкову підтримку музичної індустрії, мотивуйте організаторів інвестувати локально.
- Вчіться у найкращих світових практик, переглядайте бізнес-процеси, фокусуйтеся на розвитку власних унікальних музичних брендів.
- Готуйте молодь і майбутніх лідерів індустрії до роботи у прозорих бізнес-умовах і розвивайте незалежний, конкурентний національний контент.