Дмитро Гулич, 40 років

Мене звати Дмитро Гулич і сьогодні я - підприємець із 18-річним досвідом побудови бізнесу в енергетиці. Мій шлях охоплює різні напрями: від постачання кабельно-провідникової продукції - до комплексних електромонтажних робіт, проектування, постачання електрообладнання та розвитку напряму сонячних електростанцій. Цей шлях складався з переїздів і постійних «перезбірок» себе.

Я родом з Ужгорода, тринадцять років прожив у Запоріжжі, а приблизно дев’ять років тому переїхав до Києва. Паралельно з розвитком бізнесу я багато навчався й добирав управлінські інструменти, які дозволяють не просто виживати на турбулентному ринку, а системно перебудовувати модель під нові реалії. Починав я не з енергетики як усвідомленої мрії, а з пошуку середовища, у якому міг реалізувати свої сильні сторони - комунікацію, переговори, укладання угод. За першою освітою я математик-програміст, однак досить швидко зрозумів, що мені значно цікавіше працювати з людьми й відповідальністю, ніж зосереджуватися виключно на технічних задачах.

На старті був і досвід у банківській сфері: стажування та спроба побудувати кар’єру у 2008 році. Втім, фінансова криза того часу зупинила розвиток цих проектів. Повернувшись до Запоріжжя, я пройшов через кілька дуже практичних і не завжди простих уроків - від невдалої історії з курсами Форекс до різкого стрибка в продажах кабельно-провідникової продукції. Саме цей досвід і став точкою входу в мій власний бізнес. Подальша траєкторія була логікою поступового розширення. Спочатку - продаж кабелю, далі - вимушене розширення номенклатури через зростання конкуренції та падіння маржинальності. Наступним кроком став перехід у послуги електромонтажу, а згодом - у комплексні роботи під ключ у будівництві та ремонтах.

Кілька років тому я додав ще один стратегічний фокус - сонячні електростанції, і сьогодні це один із найефективніших напрямів у нашій структурі. Я звик працювати без ілюзій: ринок постійно змінюється, економічні й політичні чинники безпосередньо впливають на попит, а управлінські помилки - у партнерствах чи інвестиційних рішеннях - можуть коштувати дуже дорого. Саме тому для мене ключовими залишаються адаптивність, системність і готовність вчасно змінювати підхід.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея бізнесу з’явилася не з абстрактної концепції, а з практичного досвіду та конфлікту інтересів із роботодавцем. Після університету в Запоріжжі у 2008 році я пробував будувати кар’єру в банківській сфері та ІТ-напрямку для розвитку мережі банківських терміналів на Західній Україні, однак фінансова криза зупинила цей шлях. Після цього я пішов у продаж кабельно-провідникової продукції - одним із перших менеджерів у новій компанії. Західний регіон вдалося швидко розвинути, але коли з’явилися оберти, умови співпраці спробували переглянути.

Я емоційно відреагував і вирішив запустити власну справу. Спочатку це був лише продаж кабелю, згодом виробництво в Запоріжжі та відкриття філіалу в Києві. Після розходження з партнерами бізнес довелося відновлювати вже в оновленому форматі - з ширшим набором продуктів і послуг. Логіка була проста: клієнти й ринок самі підказують, що потрібно масштабувати.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Моя база - це поєднання освіти й прикладних навичок. З одного боку - системне мислення (освіта математика-програміста, навчання на МБА, менеджмент). З іншого - практичні навички, без яких у B2B-продажах і сервісі нічого не працює. Ключовими стали: - уміння вести переговори, комунікувати й домовлятися; - витривалість і фокус, особливо на старті; - готовність брати на себе ризики та відповідальність.

Окремо я пройшов внутрішню трансформацію - від творчих проєктів (мистецтво, арт-група, відеомаппінг, архітектурна підсвітка) до прагматичного бізнесу в енергетиці. Саме там я знайшов інтерес до енергоефективності та впровадженні комплексних рішень.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Перші роки - це постійна нестабільність і потреба швидко адаптуватися. Перше - психологічний виклик: не здатися, коли викликів більше, ніж ресурсів. Друге - ринковий: економічні та політичні коливання, висока конкуренція, робота в різних регіонах. Третє - управлінський: партнерство. Ми не проговорили «на березі» очікування та правила гри, що призвело до розбіжностей у підходах і зрештою - до розходження.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Кризи були як ринкові, так і воєнні. Перша - падіння маржинальності на ринку кабельно-провідникової продукції: з 25–30% у 2008 році до 3–5% згодом. Вихід - розширення асортименту, перехід до комплексного комплектування й послуг. Друга - 2022 рік. У березні бізнес фактично зупинився, команда волонтерила, доходів не було. Ми частково релокували склад, а після деокупації Києва поступово відновили роботу. Паралельно загострилася кадрова криза, яка триває досі.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

1. Диверсифікація асортименту товарів, послуг.
2. Зосередження на наймаржинальніших проектах.
3. Постійний розвиток маркетингових ресурсів.
4. Робота з HR.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Партнерство без чітких домовленостей. Після цього досвіду для мене правило просте: спочатку деталі, потім емоції і лише потім старт.