Від мінус €300 000 до селекційної компанії з R&D на 4-5 млн грн на рік
Мене звати Дмитро Шацман. Мені 41, я одружений і виховую 13‑річного сина.
Мій основний бізнес - науково‑селекційна компанія «Євросем», що займається дослідженнями, селекцією та виробництвом насіння соняшнику. Ми працюємо переважно в Україні та Казахстані, маємо присутність у Молдові й Румунії, а ще розвиваємо інтернет‑магазин агроінпутів і тестую стартап у смарт‑Pest Management.
Це історія про шлях від мінусового старту до ринку з найжорсткішою конкуренцією - і про те, що мене тримало на плаву в найважчі роки. Я не мріяв працювати в агро. Першу освіту здобував у Харківському національному університеті імені Каразіна на міжнародних економічних відносинах - і не закінчив, мене кілька разів відраховували, вже тоді мій фокус був на роботі. Доля звела з одногрупником, батько якого мав насіннєву компанію (соняшник, кукурудза, пшениця). У
же на першому курсі я пішов у продажі, а з весни до осені - у вирощування насіння. Так я занурився в селекційно‑виробничий цикл. Потім ми з другом створили перший бізнес - мені було 21. Без досвіду партнерства і системності він швидко розсипався. Я на три роки відійшов у будівництво: постачання матеріалів, закупівлі.
Повернення в агро відбулося у великій київській компанії з оборотом близько €200 млн: спочатку директор філії в Харкові, далі - керівник насіннєвого напрямку в Києві. Там я побачив класичну проблему швидкого росту без системи: великий оборот, але хаос у фінансах, плануванні, управлінні. У 2013‑му структура збанкрутувала. Нам з майбутнім партнером лишилися команда, навички і частина зобов’язань перед контрагентами - ми взяли відповідальність і стартували власну справу. Ми починали з вирощування і розмноження батьківських компонентів. Через 2–3 роки прийшли до науки: треба було відрізнятись.
Сьогодні у нас щороку в тесті до 400 комбінацій гібридів; критерії відбору - жорсткі, переваги - часто у 0,5–3% і лише підтверджені трирічними випробуваннями в різних зонах і ґрунтах. Повний цикл від ідеї до продажу орієнтовно від 3 до 5 років, а найсильніші селекційні школи світу будують перевагу взагалі десятиліттями. “Я сам захистив кандидатську, бо коли занурюєшся у R&D, «корочка» перетворюється на інструмент - і для експертизи, і для довіри ринку” «Поле знань» - наш освітньо‑сервісний напрям для клієнтів і дистриб’юторів: агросупровід, технологічні карти, інструменти точного землеробства, навчання.
У час, коли «дешевше будь‑що» звучить частіше за «краще», ми тримаємо планку сервісу. Частина послуг - безкоштовна, частина - рівнева: що більша співпраця, то ширша підтримка. Геймченджерів у селекції мало хто робить - це не та індустрія. Наші інвестиції в науку - 4–5 млн грн на рік - віддають не лише у врожайності, а й у довірі: коли ми зайшли в Казахстан як селекційна компанія з власним R&D, ринок був готовий платити за компетенцію. Нас виховали кризи: девальвації, зупинки відвантажень, війна.
Ми навчилися бути «антикрихкими»: - касові буфери на 3–6 місяців операційки; - «план Б» для ключових процесів (логістика, лабораторії, склади); - регулярні «стоп‑кадри» - короткі рев’ю ризиків з конкретними діями. Антикрихкість - це не героїзм, а ремесло. Тиха дисципліна перемагає драму. Паралельно я тестую стартап у smart Pest Management. Ідея проста: спершу бачимо, потім діємо. Моніторинг шкідників і хвороб, дані з поля й рекомендації, щоб зменшувати зайві обробки, економити гроші й берегти ґрунт.
Для мене це логічне продовження селекції: правильний генотип + точна технологія = стабільний результат.
Команда, зобов'язання і експертиза — все що лишилося після банкрутства компанії з оборотом €200 млн
