Лабенко Юрій, 31 рік
Соціальний капітал > капітал: як мережа контактів запустила фінбізнес Юрія Лабенко.
Розділ 1: Про себе. Досьє.
«12 розгніваних людей» (версія 50-х років)
3 події, які змінили життя
2 людини, які вплинули на моє життя
1 рішення, яке змінило моє життя
«Закрити ресторан «Брускетта», щоб вижити, і після цього принципово не повертатися в найм.»
Лабенко Юрій
Частина того, що відбувається в Young Business Club, залишається за межами сайту.
Інсайти із закритих зустрічей та історії учасників - у нашому Telegram-каналі.
Написати в ТелеграмРозділ 2. Про бізнес. Досьє.
Розділ 3: Біографія.
Про себе
Мене звати Лабенко Юрій і сьогодні я — CEO та офіцер у фінансовій компанії Icon Finance з міжнародною інфраструктурою. Водночас я добре пам’ятаю свою стартову точку: невелике місто Нікополь, відчуття обмеженості середовища і рішення у 2012 році переїхати до Польщі, щоб почати будувати життя фактично з нуля. Мій шлях не був прямим і передбачуваним. Я працював у корпораціях — зокрема в Uber у команді Incident Response, проходив через невдалі проєкти, робив помилки і переосмислював власні рішення. Зрештою я поступово зібрав бізнес навколо того, що мені справді цікаво і в чому бачу свою експертизу — фінансів. Довгий час я жив у режимі вибору між двома крайнощами: або робота подобається, але не приносить грошей, або приносить гроші, але не дає внутрішнього задоволення. У якийсь момент для мене стало принциповим поєднати ці дві речі — інтерес і фінансовий результат. Паралельно змінювався і я як людина. За характером я доволі закритий і довго уникав великої кількості зустрічей та публічної комунікації. Але розвиток бізнесу змусив мене навчитися іншому — будувати мережу контактів, працювати з довірою і взаємодіяти з людьми системно. Сильним переломним моментом стала подія на Тенеріфе у 2025 році. Після неї я переглянув свої особисті звички: повністю відмовився від алкоголю і сигарет, повернув спорт і дисципліну в щоденний графік. Для мене це стало способом жити більш усвідомлено, спокійніше і тверезо — в усіх сенсах цього слова.
Як прийшла ідея бізнесу?
Мій бізнес виник із приземленої, практичної думки. Узимку 2020-2021 року я гуляв увечері з двома собаками і приблизно годину розкладав по поличках: що я вмію робити і що мені справді подобається. На той момент я продав частку в металевому бізнесі (виробництво металевих прутів із сировини «Криворіжсталі» та продаж у Австрію, Німеччину і Швейцарію). У мене були гроші, але не було «своєї» справи. Я прийшов додому і запропонував просту ідею — відкрити фізичний або онлайн-криптообмінник. Це не був стрибок у повну невідомість. Скоріше, це була формалізація того, чим я вже займався як «вільний стрілець». У мене були контакти, була ліквідність — як готівкова, так і безготівкова — і було розуміння механік ринку. Клієнти часто знаходили мене самі. Доходило навіть до кумедних випадків: одного разу біля банку я випадково познайомився з жінкою, якій терміново потрібно було переказати гроші до Китаю. Далі спрацював принцип соціальних зв’язків. Я озвучив ідею знайомому, він познайомив мене з потрібними людьми, а згодом — із моїм майбутнім партнером. І з цього моменту все почало активно розвиватися.
Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?
Фундаментом мого зростання стали три речі: 1. Перше — впертість і витривалість. У житті був момент повного вигорання, коли я буквально опинився «на краю» після серії невдач. Саме здатність підніматися і продовжувати рухатися вперед не дала мені розсипатися. 2. Друге — віра в себе і частково у власну вдачу. Без внутрішньої віри немає енергії в очах і немає довіри команди. У моєму бізнесі це безпосередньо пов’язано з утриманням ключових людей. За десять років ротація команди становила приблизно 5%, і це для мене важливий показник. 3. Третє — дисципліна. Вона у мене не ідеальна, але я свідомо її треную. Наприклад, ранні тренування о сьомій ранку — це спосіб довести самому собі, що я здатен працювати системно, а не лише тоді, коли є настрій.
Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?
На старті, вже в межах фінансового та криптонапрямку, найскладнішими були три виклики. 1. Перший — перебудувати себе як людину. Я за природою доволі закритий, а для бізнесу потрібно системно будувати мережу знайомств і контактів. Мені довелося буквально переступати через себе. Навіть вступ до бізнес-клубу став для мене окремим особистим викликом. 2. Другий — створити інфраструктуру з нуля в чужому місті та знайти перших партнерів у Варшаві. Я свідомо шукав місця, де генерується та обертається готівка. Виявилося, що це не банки, а ринки. Ми з дружиною місяць їздили по китайсько-в’єтнамських ринках, потрапляли на податкові перевірки, не розуміли правил закритої азійської спільноти. Я ходив із українським паспортом і буквально доводив людям, що я не поліцейський, щоб вони взагалі погодилися говорити. 3. Третій виклик — постійне відчуття, що я беру на себе більше, ніж умію. Навіть зараз, будучи CEO, я іноді відчуваю себе не достатньо кваліфікованим для частини задач. Але саме це змушує постійно підтягувати компетенції та доводити свою цінність і собі, і команді.
З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?
Найжорсткіша криза у моєму підприємницькому житті — ресторан Bruschetta Food & Wine у Кракові під час пандемії COVID. Це був красивий задум: європейська кухня з італійським акцентом. Але дуже швидко стало зрозуміло: все виглядає добре, окрім головного — грошей. Я втратив спадок, ми з дружиною опинилися в боргах, втратили персонал, рахунки арештовували. Був момент, коли я навіть не пускав електриків, щоб нам не відключили світло. У відчаї ми навіть зайшли в шахрайську схему з Uber Eats: підтверджували неіснуючі замовлення і ділили виплати зі скамерами, щоб мати змогу платити зарплати. Єдиним реальним антикризовим рішенням стало закриття ресторану. Це було рішення не про бізнес, а про фізичне виживання. Після цього я остаточно вирішив, що не повернуся у найм. Інша сильна особиста криза сталася в липні 2025 року на Тенеріфе. Океан затягнув мене, а молодший брат, намагаючись мене врятувати, теж ледь не загинув. Нас витягнув серфер із Венесуели на ім’я Хуан. Після цього я кардинально переглянув ставлення до життя: почав жити повільніше, відмовився від алкоголю і сигарет та повернув спорт.
Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?
Найбільший ріст дали кілька стратегічних рішень. 1. Перше — свідоме партнерство з більш досвідченим партнером. Після офіційного партнерства мій особистий капітал виріс більш ніж у чотири рази, а бізнес за трохи більше ніж квартал — приблизно на 30%. 2. Друге — регулярний аудит продуктів і фокусу компанії. Ми не відмовляємося від криптонапрямку, але щороку аналізуємо попит і поступово зміщуємо фокус у бік більш серйозних фінансових рішень. Без цього ми б просто залишилися на місці. 3. Третє — відмова від баласту. Звільнення людей, які споживають ресурс і не дають результату, на практиці дає команді відчутний «ковток свіжого повітря». Я прямо пов’язую це з принципами lean та kaizen і прикладом Toyota: прибирати зайве, оптимізувати процеси і не ламати те, що вже працює.
Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?
Найцінніша помилка — ресторан Bruschetta Food & Wine у Кракові. Це був мій перший по-справжньому системний бізнес. Я пройшов усі етапи: перші суди, перші аварії, першу роботу з адвокатами. Саме тоді я зрозумів, як швидко романтика підприємництва перетворюється на жорстку операційну реальність. Коли ти переживаєш подібний досвід, багато наступних ризиків уже не виглядають такими страшними. Навіть у деталях це був сильний урок. У перший день роботи, під час ковідних обмежень, у ресторані було понад 90 людей. Приїхали близько 60 поліцейських і санітарна служба. Але на суді всі відвідувачі сказали однаково: вони прийшли замовити кейтеринг і попрацювати. Ніхто нікого не здав.
Перші 100 доларів я заробив, роздаючи листівки. Це було приблизно у 16 років: узимку, у мінус десять градусів, по вісім годин на день. Ще раніше пам’ятаю перші 50 гривень у 12 років — я місяць мив машини і отримував по 50 гривень. Тоді я вперше відчув, як на практиці працює поняття експлуатації праці.
Першу тисячу доларів регулярного доходу я почав отримувати на другій корпоративній роботі — в компанії Uber. Я працював у команді Incident Response Team, яка реагує на інциденти: від конфліктів і ДТП до найважчих кейсів, включно з ножовими пораненнями чи насильством.
Перші 10 тисяч доларів я заробив на крипторинку. Я працював як «вільний стрілець» і паралельно займався трейдингом криптоактивів. Це була повноцінна робота: кілька моніторів, повний робочий день і приблизно від однієї до п’яти угод на день. Це був період 2018-2019 років. Саме ці гроші стали моїм стартовим капіталом після того, як у ресторанній історії я фактично втратив усе.
Перші 100 тисяч доларів, якими я міг розпоряджатися, з’явилися через залучення інвестицій під запуск кількох продуктів. Я підготував фінансову модель і бізнес-план та почав працювати з інвесторами. Цікавий парадокс мого досвіду: коли я пропонував інвесторам занадто хороші умови - вони відмовлялися. Коли ж я зробив умови менш вигідними для них — вони погодилися.
Перший мільйон став результатом системної та планомірної роботи. Близько п’яти років я веду чіткий бізнес-план, який регулярно адаптую під ринок. Його структура і фундамент залишаються незмінними, але деталі постійно коригуються залежно від обставин. Це не була одна конкретна угода чи момент. Це був накопичений результат багаторічної системної роботи.
Розділ 4: Чим я можу корисний? Досвід, яким ви можете поділитись.
Мій практичний досвід може бути корисним підприємцям у трьох ключових площинах. 1. Перша — побудова фінансового сервісу або інфраструктури в іншій країні з нуля. Я добре розумію, як шукати перших партнерів, як формується довіра в закритих ком’юніті та як пройти етап, коли ти нікому не відомий і фактично починаєш із чистого аркуша. 2. Друга — управління командою з низькою ротацією. Я звик відкрито проговорювати очікування: відповідальність, чесність і співпрацю. Я також багато уваги приділяю роботі з токсичністю, тому що одна токсична людина може поступово зруйнувати навіть сильний колектив. 3. Третя — стратегічна гнучкість. Це регулярний аудит продуктів і ринку, готовність не триматися за застарілі правила та вміння змінювати фокус без руйнування того, що вже працює. Окремо я можу ділитися підходом до партнерств: як оцінювати сумісність не лише за бізнесовими параметрами, а й за цінностями, моральними принципами та ставленням до сім’ї і команди.
• Ваш досвід: як систематизувати бізнес? Для мене систематизація бізнесу починається з описаних процесів. Це регламенти, ролі, обов’язки, база знань і чітка організаційна структура. Без цього компанія рано чи пізно перетворюється на колос на глиняних ногах. Другий елемент — правильна комунікаційна архітектура. Важливо розуміти, хто з ким і з якими питаннями працює, де знаходиться точка відповідальності (point of contact). Інакше в компанії виникає хаос за принципом «васал мого васала - не мій васал». Третій блок — регулярний lean- та kaizen-аудит. Його суть проста: прибирати зайве, виправляти те, що працює погано, але не ламати те, що вже працює добре. Водночас будь-які зміни важливо проговорювати з командою, адже для людей кожна зміна - це певний стрес. Четвертий елемент — постійно слухати команду: через особисті зустрічі один на один, опитування або комунікацію через HR. Болі команди потрібно не просто чути, а реагувати на них. П’ятий — регулярний аналіз ринку і конкуренції. Якщо компанія не розвивається разом із ринком, вона фактично починає деградувати. • Ваш досвід: як вирости х2 за рік? У моєму досвіді ключ до зростання х2 — брати на себе відповідальність у сферах, де ти ще не до кінця компетентний, і доростати вже в процесі. Це не про романтику підприємництва. Це про свідомий дискомфорт: погоджуватися на рівень задач, до якого ти ще не повністю готовий, і швидко підтягувати компетенції, щоб не зламатися під навантаженням.