Латенко Олексій Леонідович

Мене звати Олексій Латенко і сьогодні я — інвестор і підприємець у сфері фінансової освіти та консультацій. Я будую систему доходів через портфель активів і партнерські проекти. Мій шлях не був лінійним: у ньому були як періоди стрімкого зростання, так і падіння. Саме ці контрасти змусили мене по-справжньому переосмислити, що таке гроші, ризик і фінансова стійкість.

Свою кар'єру я починав у 1995 році, у компанії по продажу медикаментів, де пройшов шлях від менеджера з продажів до заступника генерального директора та керував 26 філіями по всій Україні. У певний момент я чітко усвідомив, що хочу створювати власний бізнес. І зробив це не з нуля, а через партнерство — запропонував засновникам формат співпраці 50 на 50. Саме тоді я на практиці побачив, як партнерство здатне пришвидшувати розвиток, зменшувати ризики та відкривати нові можливості.

Водночас кризи «обнуляли» мої уявлення про контроль. У 1998 році я втратив бізнес і доходи — це стало точкою чесного переосмислення. Далі були кризи 2008–2009 років, події 2014–2015 років, пандемія та повномасштабна війна. Кожен із цих періодів змінював правила гри. І щоразу я повертався до одного висновку: виграє не той, хто намагається все передбачити, а той, хто будує стійку систему, вміє адаптуватися і зберігає ресурсний стан мислення.

З власного досвіду я раджу підприємцям-початківцям не поспішати відкривати бізнес самостійно. Найефективніший шлях — приєднатися до компанії, яка вже досягла результатів, про які ви лише мрієте. Почати можна з будь-якої позиції, поступово зростаючи до управлінської ролі. Далі — проявити себе і перейти до партнерства.

Я неодноразово будував такі траєкторії в командах: від спеціаліста до керуючого і далі — до партнера. Це дозволяє отримати безцінний досвід, сформувати відповідальність і водночас заробляти, а не платити за власні помилки.

Моє стратегічне бачення — створити систему активів, яка забезпечує фінансову свободу. Такий рівень, де я можу не працювати заради грошей, а займатися тим, що дійсно наповнює: сім'єю, творчістю, подорожами, навчанням і передачею знань іншим. Для мене важливо, щоб гроші були результатом правильно побудованої системи, а не постійної зайнятості.

Я багато думаю про стан внутрішньої свободи. У дитинстві це відчуття було природним — безтурботність, відсутність страху за завтрашній день. У дорослому житті це трансформується: відповідальність нікуди не зникає, але її можна збалансувати. Коли в житті є гармонія — у здоров'ї, відносинах, фінансах, розвитку — з'являється відчуття цілісності й внутрішнього спокою.

Водночас я чесно визнаю: зараз не можу сказати, що повністю щасливий. Війна, виклики, біль навколо — усе це впливає. Але я чітко розділяю: є те, на що я можу впливати, і те, що поза моїм контролем. Там, де можу — дію. Там, де ні — намагаюся прийняти і підтримати тих, хто поруч.

Одна з історій, яка сильно на мене вплинула останнім часом, — порятунок пораненого кота. Він прийшов до мого будинку за допомогою бо мав паралізовані задні лапки це стало емоційним потрясінням для мене. У такі моменти я не «завмираю» і не тікаю — я дію. Організував допомогу, лікування, пошук притулку. У результаті кіт отримав шанс на життя, ми з дружиною почали підтримувати цей притулок, плюс до всього ще раз переконався: навіть у складні часи ми можемо змінювати реальність через конкретні дії.

Цей принцип я застосовую і в ширшому масштабі. Наприклад, у готелі в Карпатах, інвестором якого я є, організовано безкоштовна реабілітація військових та їх відновлення. Я займаюсь благодійністю та проводжу безкоштовні навчання у церкві по особистим фінансам. Для мене це спосіб зробити свій внесок і підтримати тих, хто цього потребує.

Я вірю, що сенс не лише в особистому успіху, а й у впливі. У здатності допомагати людям ставати сильнішими, фінансово незалежними та усвідомленими. Саме це сьогодні є основою моєї діяльності та мого шляху.

Як прийшла ідея бізнесу?

У 1998 році я пережив фінансову кризу, яка повністю змінила моє життя — я втратив і бізнес, і доходи. Це змусило мене глибоко замислитися над своїми підходами.

На той момент мені було 25 років, і я вважав, що вже багато знаю. Але ця ситуація показала протилежне. Я зрозумів, що мені бракує фінансової грамотності: важливо не лише заробляти, а й правильно управляти грошима — планувати, обліковувати, інвестувати.

Я почав шукати наставників. У той час це було непросто — здебільшого доступними були лише книжки. Переломним моментом стало знайомство з ідеями Роберта Кіосакі. Я почав застосовувати його підходи на практиці.

Згодом я навчався у Бодо Шефера протягом десяти років. Його система і книга «Шлях до фінансової незалежності» сильно вплинули на мене.

У 2000 році я почав грати у гру CashFlow. Спочатку як учасник, а з 2005 року проводити її як ведучий. Це сталося майже випадково на бізнес-таборі, де не було кому провести гру. Я взяв на себе цю роль — і це стало поворотною точкою.

Гра настільки відгукнулася людям, що я почав проводити її щодня. З часом це переросло з хобі у бізнес: я адаптував правила, почав навчати інших ведучих, і вже понад 20 років займаюся цим напрямом.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Одна з ключових навичок — підприємницьке мислення. Умовно ми можемо поділити людей на «рибок» і «пташок».

«Рибки» — це сильні експерти, спеціалісти, творчі люди. Вони можуть досягати високих результатів у своїй сфері, але підприємництво для них часто пов'язане зі страхом і ризиком.

«Пташки» — це люди, які готові ризикувати, створювати власну справу і рухатися вперед.

Я зрозумів, що належу до другої категорії, коли працював у великій компанії та пройшов шлях від менеджера до заступника генерального директора, керуючи 26 філіями.

У певний момент я вирішив розпочати власний бізнес, але зробив це не самостійно — запропонував партнерам модель співпраці 50 на 50. Це стало сильним стартом: підтримка, досвід і ресурси значно пришвидшили розвиток.

Я також усвідомив силу партнерства — воно допомагає зменшити ризики, оптимізувати витрати і масштабувати результати.

Ще один важливий момент — не кожному потрібно ставати підприємцем. Можна досягати фінансового успіху, залишаючись експертом. Головне — зрозуміти свою роль і розвивати її.

Великий вплив на моє розуміння цього дала модель Майкла Гербера, яка пояснює баланс між підприємцем, менеджером і спеціалістом у кожній людині.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Перші два роки — 2005–2007 — були періодом активного зростання. Це був час, коли люди мали сильну жагу до знань. Я проводив не лише ігри, а й навчання з фінансів, працював з офлайн-групами, і попит був дуже високий.

Справжні виклики почалися у 2008–2009 роках під час світової фінансової кризи. Вона суттєво вплинула і на мій бізнес у сфері нерухомості. Це був період, коли довелося кардинально змінювати мислення та допомагати іншим людям проходити складні фінансові випробування.

Третім викликом став період відновлення після кризи — 2009–2010 роки. Саме тоді потрібно було не просто втриматися, а закласти фундамент для подальшого зростання. Уже з 2011 року бізнес почав стабільно зростати, і з кожним роком цей ріст лише посилювався.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Одна з найскладніших криз була особистою — вона збіглася з кількома викликами одночасно і призвела до втрати практично всього. Це сталося ще до фінансової кризи і лише посилило її наслідки. У результаті мені довелося починати з нуля.

Далі були системні кризи: 1998 рік — перша серйозна фінансова криза; 2014 рік — початок війни та анексія Криму; 2015 рік — сильна девальвація гривні; пандемія 2020 року; повномасштабне вторгнення 2022 року.

Кожна з них вимагала адаптації та переосмислення підходів.

Окремо хочу відзначити період 2016 року — це був рік пошуку сенсів. Тоді я почав працювати з коучем і виявив глибинні переконання, які стримували мій розвиток. Зокрема, у мене було переконання, що великі гроші приходять лише через важку працю. Ми трансформували його в інше: великі гроші можуть приходити легко — через правильні дії та мислення.

Це стало переломним моментом. Після цього я почав працювати з Іцхаком Пінтосевичем, і наша співпраця дала масштабний ріст. Завдяки його аудиторії та команді на навчання почали приходити тисячі людей.

Період 2017–2021 років став найпотужнішим у моєму бізнесі. Після 2022 року співпраця завершилася, і я продовжив розвиватися самостійно вже в нових умовах ринку.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Ключовим стало рішення масштабуватися — вирости у 10 разів. Я розумів, що маю для цього потенціал, але існували внутрішні обмеження.

Саме тут мені допомогло розуміння теорії обмежень систем (ТОС). Її суть у тому, що в будь-якій системі є ключове обмеження, яке стримує розвиток. Якщо його знайти й усунути — всі інші процеси починають працювати значно ефективніше.

Я навчився виявляти ці обмеження — як у власному бізнесі, так і в мисленні. Це дозволило мені суттєво прискорити зростання. Саме з цим підходом я працюю і зараз, допомагаючи іншим досягати проривних результатів.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Одна з найважливіших помилок — відкриття мережі магазинів без достатнього досвіду і фінансової моделі.

У 2005 році я інвестував значні кошти в відкриття магазинів мобільного зв'язку: власні гроші, кредити, позики. Я був впевнений у зростанні ринку, але не врахував касові розриви. У результаті витрати перевищували доходи, і я опинився в ситуації, коли не мав чим покривати базові зобов'язання.

Це був дуже складний період. Я шукав рішення, але мислив у межах старих підходів.

Переломним моментом стало знайомство з Валерієм Стрільчиком. Після навчання у Валерія змінився не стільки мій бізнес, скільки мій стан і мислення. Саме це дало результат: з'явилися нові можливості, рішення, гроші.

Я переглянув підхід до бізнесу, змінив продуктову модель — і вже через місяць вийшов у плюс. Цей досвід навчив мене головному: результат починається зі стану і мислення.

Як ви заробили свої перші $100?

Це було на початку 90-х, коли я був студентом і мав сім'ю. Грошей катастрофічно не вистачало.

Я звернув увагу на книжкові магазини, де через інфляцію деякі книги продавалися за дуже низькими цінами. Купив один словник і перепродав його значно дорожче через комісійний магазин.

Після цього я почав системно шукати такі можливості — скуповував дефіцитні книги і перепродував їх. Саме так я заробив свій перший капітал — значно більше ніж 100 доларів. І що важливо — це було пов'язано з моєю любов'ю до книжок.

Як ви заробили свої перші $1 000?

Це стало можливим завдяки роботі в компанії, де я отримував відсоток від продажів. На той час це були дуже великі гроші. Саме модель доходу від результату дала мені можливість швидко зростати фінансово.

Як ви заробили свої перші $10 000?

Я продав свою частку в бізнесі з продажу медикаментів і інвестував ці кошти в мобільний бізнес. Почав відкривати магазини мобільного зв'язку — саме це стало основою для переходу на новий фінансовий рівень.

Як ви заробили свої перші $100 000?

Це результат розвитку мережі магазинів мобільного зв'язку. Приблизно за п'ять років бізнес став стабільним і прибутковим, що дозволило вийти на цей рівень доходу.

Я проводжу одну гру для YBC на місяць, і місця на неї, як правило, купують одразу. Більше ігор свідомо не додаю, оскільки для мене важливо зберігати якість, енергію та час на відновлення.

Також проводжу VIP-ігри — це закритий формат для статусних учасників, виключно за особистим запрошенням. Це не просто гра, а цілий досвід: наприклад, заходи з партнерством із Range Rover, де поєднуються тест-драйви, спілкування, гра та нетворкінг.

Окрім ігор, я можу бути корисним у таких напрямах: індивідуальні та групові фінансові консультації; розвиток власника бізнесу через масштаб мислення та фінансову ємність; проведення глибоких діагностик: фінансових, особистісних і стратегічних; допомога у сфері інвестицій, зокрема в нерухомість; рекомендації перевірених експертів, рієлторів, партнерів і компаній; консультації щодо колекціонування грошей; поради у сфері автомобілів як особистого захоплення.

Ваш досвід: як систематизувати бізнес?

Я вивчав різні підходи до систематизації бізнесу. Серед них — школа Висоцького та "Бізнес-конструктор" Кирила Куницького. Особисто мені ближчий підхід Адізеса, хоча методологія Хаббарда також має сильні сторони.

Для мене систематизація починається з виходу власника з операційної діяльності. Власник має стати архітектором системи, а не виконавцем процесів.

Я будую бізнеси так, щоб вони працювали як системи: інвестиційні моделі, які не потребують постійної участі; партнерські проекти зі зрозумілим розподілом ролей; використання готових бізнес-моделей, наприклад франшиз.

Окремо хочу виділити свої 17 правил партнерства. Це перелік ключових домовленостей, які варто проговорити «на березі» перед стартом спільного бізнесу. Вони допомагають: уникнути більшості конфліктів; заздалегідь визначити сценарії складних ситуацій; зберегти відносини навіть у разі невдачі бізнесу.

Для мене найвища цінність — це саме відносини, і ці правила побудовані так, щоб їх зберегти. До речі, якщо хочете отримати "17 правил партнерства" — напишіть мені у особисті, я відправлю.

Ваш досвід: як вирости х2 за рік?

Зростання вдвічі за рік — реальне, якщо працювати одночасно у трьох площинах: Масштаб особистості власника. Фінансове мислення та ємність. Виявлення ключового обмеження системи.

Я спираюся на теорію обмежень ТОС: не потрібно намагатися покращити все одразу. Достатньо знайти одну ключову перешкоду, яка стримує розвиток, і сфокусовано її усунути.

Саме цей підхід дозволив мені свого часу зробити прорив, і зараз я допомагаю іншим досягати таких результатів.