Олександр Аркушин

Від інструктора з лижного спорту до бізнесу в Польщі

Мене звати Олександр Аркушин. Моє підприємництво виросло не з пошуку однієї великої бізнес-ідеї. Я просто рано почав заробляти власними руками, а потім поступово переходив від одного виду бізнесу до іншого - від сезонних продажів і простих торгових моделей до дистрибуції, мереж та імпорту.

У 20 років я поїхав працювати на Буковель інструктором. За перший місяць заробив достатньо, щоб відкрити невеликий ларьок із пивом, безалкогольними напоями, водою та печивом. Потім влітку ставив холодильники з морозивом на ринках у Луцьку, паралельно займався доставкою молока додому та на підприємства.

Пізніше я побачив попит на живе пиво, яке замовляли через те, що воно зберігалося сім днів. Почав його завозити, а згодом вибудував дистрибуційний алкогольний бізнес. Паралельно запускав інші напрямки, коли бачив конкретну потребу на ринку. Наприклад, перед 8 березня займався квітами на Буковелі.

Так само почалася історія з обладнанням. Я не міг знайти пивні бочки, тому попросив брата в Польщі допомогти їх знайти. З цього поступово виник ще один напрям - продаж та імпорт обладнання.  Зараз я працюю в Польщі, розвиваю алкогольний бізнес та імпорт і продовжую вчитися адаптувати бізнес-модель до нових країн і ринків.

Віра в себе, дисципліна і звичка діяти

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес? 

Головні навички для мене це - віра в себе, дисципліна і звичка просто робити. Я не сидів і не думав, чи вийде, а починав і рухався діями.

Коли бізнес уже не можна тягнути самому

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки роботи? 

Найважче на старті було не просто зробити перший бізнес, а тягнути все власноруч. Я працював по 16-18 годин, а потім зрозумів, що потрібно набирати команду. Але було складно підібрати правильних людей. Деколи просто не виходило, тому пошук і побудова команди стали для мене системною проблемою.

Борги, втрати і зміна мислення

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Моя помилка була в тому, що я думав: «Те, за що беруся, завжди вийде». До 29 років так і було. А потім за один період сталося багато негативного: бізнеси пішли вниз, я заліз у великі борги і кілька років їх віддавав.

Я опинився в ситуації, коли мені здавалося, що в 30 років все має бути: квартира, матеріальні активи. Натомість у мене були борги та необхідність інвестувати в нерухомість. Також були проблеми такі, як крадіжка машини з обладнанням та кілька фінансових проблем поспіль протягом трьох місяців.

Коли не виходить, найскладніше - перебудувати мислення і не зациклюватися на проблемі. Мені допомогла порада Наура Заліна, який мав схожу історію: «Головне - мислення, міняй мислення, не зациклюйся на тому, що ти повинен, просто міняй, роби, працюй».

Не переносити українську модель у нову країну

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найефективніше для зростання в Європі для мене було не переносити українську бізнес-модель як є, а адаптувати її під конкретну країну. Я півтора року аналізував, як працюють поляки та інші європейці, і побачив, що ринок не підлаштовується під твою звичну модель.

Друге важливе рішення - змінювати підхід до команди з урахуванням податкового навантаження та реальних витрат. Якщо в Україні можна було будувати великі команди маркетологів, продажників і HR, то в Польщі це часто економічно неможливо. Одна людина може закривати кілька напрямів.

Також я сфокусувався на створенні маржинального продукту, з яким можна розвиватися, а не просто копіювати конкурентів.

Договори важливі навіть із друзями та родичами

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найцінніший досвід для мене - історія про те, як я тягнув за собою інших і не фіксував правила від самого початку. Я відкривав бізнеси разом із партнерами та друзями. У якийсь момент вони починали тягнути ресурси на себе або виникали конфлікти.

У Львові я разом із другом запустив магазини, а потім виявилося, що він витягує гроші з бізнесу. Була історія з інвестиціями, де в результаті не зафіксували всю суму і зрештою я отримав повістку до суду, де вирішили, що винен я.

Після цього я сформулював для себе просте правило: все фіксувати - договори, домовленості, суми. Робити це юридично акуратно, навіть якщо перед тобою друг, батько чи родич.

Від перших заробітків на морозиві до $100 000 на рік

Як ви заробили свої перші $100?

У 12 років я клеїв коробки для морозива. За одну платили одну копійку, а за день я робив близько 2 000 коробок. За десять днів виходило приблизно $100.

Як ви заробили свої перші $1 000?

Першу $1 000 я заробляв у 16-17 років як торговий агент у Луцьку. Це була сезонна робота з морозивом: я продавав його магазинам і барам, а також підміняв менеджерів під час їхніх відпусток.

Як ви заробили свої перші $10 000?

Коли працював інструктором в Буковелі.

Як ви заробили свої перші $100 000?

Близько $100 000 на рік я заробляв приблизно у 25-26 років. Це був етап, коли я вже побудував дистрибуцію.

Я можу поділитися досвідом масштабування бізнесу та виходу на нові ринки.

Ваш досвід: як систематизувати бізнес?

Для мене систематизація - це адаптація бізнес-моделі під конкретну країну та правильний склад функцій у команді. 

Я бачу різницю між тим, як звикли працювати в Україні, і тим, як працюють у Польщі та Європі. Через податкове навантаження та економіку часто не можна одразу набирати великі відділи. Потрібно створювати маржинальний продукт і розподіляти ролі так, щоб компанія не витратила весь прибуток на зарплати та податки ще до того, як з'явиться потрібний результат.

Ваш досвід: як вирости х2 за рік?

Щоб вирости вдвічі, я б діяв так: спочатку перевірив би, чи бізнес уже ефективний там, де ти працюєш. Далі - аналізував би ринок і адаптував модель під конкретну країну: її менталітет, купівельну спроможність та формат роботи. Паралельно перевірив би маржинальність і структуру команди. Не варто просто дублювати український штат в іншій країні - потрібно збирати необхідні ролі з урахуванням реальних витрат.