Подганюк Віолета та Подганюк Богдан

Сьогодні ми разом із дружиною — підприємці у сервісній ніші дверей та вікон, співзасновники салону BOVI. Ми — подружжя і партнери 24/7, і це багато в чому визначає наш стиль управління: багато відповідальності, багато ручної участі й поки що слабкий баланс між роботою та сім'єю. Наш головний фокус — сервісність і персональна відповідальність за весь цикл роботи: від консультації та підбору до монтажу й гарантійного супроводу. Ми принципово будуємо довгі стосунки з клієнтом і працюємо не заради «разової угоди», а заради репутації та довіри.

До бізнесу наше життя багато років було пов'язане з музикою. Віолета — дипломований хоровий та оркестровий диригент, Богдан — саксофоніст. На початку повномасштабної війни музика стала ніби «не на часі», і тоді ми почали шукати спосіб бути корисними людям та водночас створити опору для власної сім'ї. Саме це мислення — про корисність, моральну й соціальну складову — стало фундаментом, на якому ми обрали свою нішу й витримували перші труднощі.

Бізнес дуже швидко стер межі між роботою та особистим життям. Ми досі вчимося балансувати, і поки що, чесно кажучи, це виходить неідеально. Наші ранки часто починаються з дзвінків клієнтів або майстрів, а вечори закінчуються робочими питаннями. Формально робочий день триває до 19:00, але нерідко ми сидимо за роботою до першої ночі — і це давно не виняток, а частина реальності. Ми добре розуміємо, що в довгостроковій перспективі це не те, чим варто пишатися, тому поступово вчимося хоча б точково планувати час для себе. Для нас стало очевидним: повноцінний відпочинок потрібно планувати заздалегідь — бронювати готелі, купувати квитки, визначати конкретні дати. Інакше бізнес ніколи не закінчується, тому що завжди є ще щось, що треба доробити.

Водночас у спільній справі є й велика перевага: ми дуже добре розуміємо одне одного. Ми знаємо, про що думає партнер, які труднощі переживає, чому втомився або чому хвилюється. Це суттєво знижує рівень непорозуміння, який часто виникає в парах, де одна людина живе роботою, а інша не до кінця розуміє її реальність. Ми переконалися: якщо подружжя хоче будувати бізнес разом, треба прийняти той факт, що межі між роботою та сімейним життям стиратимуться. Але якщо є любов, повага й готовність працювати над цими стосунками, то баланс рано чи пізно можна знайти.

Попри те, що в бізнесі ми дуже цінуємо чіткі домовленості й відповідальність, між собою ми досі нічого не закріплювали офіційно крім самого шлюбу :). У нас немає ні партнерського договору, ні навіть шлюбного контракту — усе тримається на довірі. Ми розуміємо, що це певною мірою суперечить нашим же принципам про важливість домовленостей, але поки що наші стосунки працюють саме так. Хоча ми не знаємо, що буде через п'ять років: можливо, колись знайдемо керівника для компанії й нарешті дозволимо собі повноцінно відпочивати.

Сьогодні ми перебуваємо десь між самозайнятістю та повноцінною бізнес-моделлю, і саме це є нашою найбільшою внутрішньою боротьбою. Найбільший ступор — кадри. У нашій ніші навчання спеціаліста займає до півроку. Це не системний бізнес, де людину можна ввести в процес за кілька днів. Тут дуже багато технічної інформації: потрібно розумітися на розмірах, особливостях монтажу, взаємодії дверей і вікон із підлогою, стінами, різними технологіями. Ми вже бачимо, як має працювати система, розуміємо, до чого прагнемо, але саме кадрове питання стримує нас найбільше.

Водночас ми вже почали формувати команду, яка може рости разом із нами. Зараз ми розвиваємо менеджера, якого вважаємо найкращим за весь час роботи, і хочемо, щоб він став керівником відділу продажів. Для нас це дуже важливий етап — перехід від моделі, де все тримається виключно на нас двох, до системного бізнесу, який може працювати й масштабуватися.

За ці роки ми дуже змінилися. Коли все починалося, нам було по 22–23 роки. Хтось підтримував нас і захоплювався молодими підприємцями, а хтось відверто сумнівався й запитував, куди нам взагалі йти в бізнес. Сьогодні багато людей, які колись не вірили в нас, уже залишилися позаду. Але найголовніше — змінилося наше мислення. Завдяки новому оточенню, навчанню та досвіду ми почали зовсім інакше дивитися на бізнес, його масштаб і можливості. Те, що сьогодні здається базовими речами, колись для нас навіть не існувало.

Разом із цим ми навчилися брати на себе великі ризики. Ми стали серйознішими, менше спимо, іноді забуваємо нормально їсти, але водночас дуже виросли внутрішньо. Бізнес змінює масштаб особистості, змушує дорослішати й брати відповідальність не лише за себе, а й за людей довкола. І саме через готовність ризикувати й рухатися вперед ми продовжуємо розвиватися — як партнери, як підприємці й як сім'я.

Як прийшла ідея бізнесу?

Віолета: Ідея народилася в перші місяці повномасштабної війни з дуже конкретного досвіду. В приватному секторі, де стояв будинок моїх батьків, після прильоту осколкової міни вирвало вікна — будинок встояв, слава Богу, але вікна повилітали. Волонтери допомогли їх замінити. І саме в той період ми згадали, що ще до війни батьки говорили: «було б прикольно займатися вікнами». Ми з Богданом тоді сиділи на гойдалці в садку, дивилися і просто були під враженням всього, що відбувається. Я йому сказала: «Що ми могли б зробити, щоб бути корисними людям?» Музика на той час була абсолютно не актуальна. Хотілося і людям допомагати, і навчитися чомусь новому.

Богдан: Я пішов шукати роботу. Попалася вакансія у компанії з продажу дверей та вікон — пішов туди в травні 2022-го абсолютно без досвіду, після 15 років у музиці. А в жовтні 2022-го ми вже підписали договір оренди і вирішили відкривати власний салон. Перші замовлення для постраждалих робили практично по собівартості — це був і спосіб навчитися, і спосіб допомагати.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Богдан (про Віолету): Її комунікабельність і вміння щиро і якісно спілкуватися. Клієнти залишають відгуки і пишуть не «салон BOVI», а «Віолета». Комунікація — це справді її сильна сторона.

Віолета (про Богдана): Богдан — це швидка машинка. Надшвидкий мозок. Він дуже чітко розумів, як запускати рекламу, як налаштовувати таргет у Facebook та Instagram — перші клієнти взагалі прийшли звідти.

Обидва: Ми обидва виросли в технічних знаннях продукту до рівня, коли самі є технологами для клієнта — нюанси розмірів, стики зі стінами та підлогою, вологість, штукатурки, міліметри, що вирішують результат. Наші конкуренти у складних питаннях звертаються на фабрику і чекають відповіді від технолога. Наразі ми маємо знання та досвід бути технічними спеціалістами для наших клієнтів.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Богдан: Перший — старт під час війни і блекаутів. Ремонт першого салону припав на перші масовані атаки. Пам'ятаю, як 1 січня ми з Віолетою на роботі розбирали двері, бо взяли зобов'язання перед клієнтом до 5-го числа, а паралельно летіли ракети і весь магазин трясся від ударної хвилі. Це було дуже страшно.

Віолета: Другий — фінансовий тиск. Ми вклали всі заощадження і ще позичили кошти, не маючи довгої експертизи в ніші. Але думки закриватися не було жодної секунди — ми розуміли, що починають з'являтися клієнти, люди задоволені, є довгострокова перспектива.

Богдан: Третій — втрата приміщення. Ми повноцінно запустилися в лютому, а вже в березні нам сказали, що приміщення продається. В квітні воно продалося — без будь-якої компенсації нам. Ми за один день демонтували все, що робили три місяці ремонту, і за цей самий день перевезли в інше приміщення. Уявіть це.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Богдан: Найгостріша системна криза — кадрова. Продукт технічно складний: і менеджери, і майстри мають тримати точність до міліметрів. Хороших спеціалістів важко знаходити, а навчання з нуля займає приблизно півроку. Ще додатковий вимір — мобілізація майстрів прямо в процесі виконання зобов'язань. Буквально три дні тому я не міг додзвонитися до майстра, з яким працюємо роками, — виявилося, його посеред вулиці мобілізували. А зобов'язання перед клієнтом є, гроші вже сплачені. Ось це найбільша криза.

Віолета: Решта — блекаути, холод в офісі, 10 градусів взимку — це фон воєнного часу, через який пройшов майже кожен бізнес. Ми це не вважаємо окремою кризою — зараз кожен в таких умовах.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Богдан: Два рішення. Перше — відійти від залежності від одного каналу (таргету) і зробити ставку на соціальний капітал і B2B-партнерства. Почали будувати сайт і свідомо залучати прорабів, дизайнерів, будівельні бюро. Зараз до п'яти разів на тиждень до нас приходять клієнти по рекомендації — і це при тому, що люди роблять ремонт раз на 15 років.

Віолета: Друге — почати відходити від роботи вдвох і нарощувати команду. Ми довго тримали все на собі: прийом замовлень, консультації, рахунки. Ріст почався, коли з'явилися менеджери і ми почали інвестувати час у навчання та стандарти сервісу.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Богдан: Довіра без перевірки у роботі з підрядниками та партнерами. Ми пройшли дуже багато болі і сформулювали для себе правило: довіряй, але перевіряй. Будь-які відносини треба закріплювати договором — незалежно від того, знайомі це люди чи ні, з клубу вони чи ні. Переїзд салону через два місяці після відкриття — це саме той урок.

Віолета: Те саме. Це спільне. Там дуже багато болі та випробувань було — і це стосується і переїзду, і різних ситуацій з підрядниками після.

Як ви заробили свої перші $100?

Віолета: Перші $100 — у 18 років на першій роботі в салоні техніки і зв'язку Vodafone. Я там працювала експертом по тарифах. Зарплата була близько 8 000 гривень. Пам'ятаю, як прийшла додому, розклала купюри на фортепіано, подивилася і хвалилася батькам. Це було так класно.

Богдан: Я почав ще в початковій школі: купував йо-йо в сільському магазині по 2 гривні, а продавав однокласникам по 8. А справжні перші $100 — вже з музики, з виступів на заходах, ще з дитинства.

Як ви заробили свої перші $1 000?

Віолета: Перша тисяча — приблизно у 2018 році, накопичила на тій самій найманій роботі перед весіллям.

Богдан: Перша $1 000 — також з музики, з виступів на заходах.

Як ви заробили свої перші $10 000?

Богдан: Перші $10 000 — у музичній діяльності як професійний саксофоніст, орієнтовно 2017–2018 рік. На той рік я брав участь приблизно у двохстах різних заходах.

Віолета: Мої перші $10 000 — вже в спільному бізнесі, в перший рік роботи салону.

Як ви заробили свої перші $100 000?

Обидва: Перші $100 000 у бізнесі — у 2024 році, приблизно на момент входу до YBC. Якраз тоді ми робили ремонт у першій квартирі і заходили на пробний період у клуб. Завдяки цьому і змогли тоді подати заявку.

Як ви заробили свій перший $1 000 000?

Богдан: Ще не заробили. Але очікуємо — дай Боже — в цьому році.

Віолета: Я вірю, що буде. Амінь.

Богдан: Ми реально технічні спеціалісти в усьому асортименті, який продаємо. Знаємо кожен міліметр, кожен нюанс взаємодії дверей і вікон зі стінами, підлогою, штукатурками. Наші конкуренти у складних питаннях звертаються на фабрику і чекають технолога — ми самі є тими технологами. Якщо є питання по ремонту, по дверних прорізах, по вікнах — звертайтеся, ніколи не відмовимо навіть не своїм клієнтам.

Віолета: З бізнесових тем — я можу бути корисна в щирій, якісній комунікації в продажах і роботі з довірою. Богдан може підказати базові речі по налаштуванню реклами і таргету. Ще ми можемо консультувати з музичних питань — який інструмент купити, як вибрати музичну школу для дитини. Це наша попередня професія.

Ваш досвід: як систематизувати бізнес?

Богдан: Ми ще в процесі. До YBC ми навіть не знали про існування слова CRM-система. Зараз вона впроваджена, але ми прагнемо, щоб вона працювала гарно — тобто була частиною щоденної дисципліни, а не просто встановленим софтом. Ключова перешкода системності — довге навчання кадрів у нашій ніші.

Ваш досвід: як вирости х2 за рік?

Богдан: Наш шлях до х2 — не про збільшення бюджету на рекламу, а про соціальний капітал і B2B. Коли таргет виснажив і перестав давати прогнозований ріст, ми розширилися через партнерства з прорабами, дизайнерами, будівельними командами.

Віолета: Другий елемент х2 — сервіс як стратегія: принцип «робимо як собі», тотальна відповідальність і чесність у дрібницях. Навіть якщо клієнт замовив шість дверей, а занесли п'ять — ми самі відмінусовуємо вартість заносу за шосту. Ця чесність перетворює клієнтів на канал повторних звернень і рекомендацій.