Звільнення стало поштовхом — і бізнес у ОАЕ з партнеркою
Сьогодні я — підприємиця(Parus Corporate Services; ICG Club) та консультантка, яка працює на міжнародному рівні у сфері корпоративних рішень. Я допомагаю клієнтам заходити в різні юрисдикції, будувати структури бізнесу, легально оформлювати присутність в Об'єднаних Арабських Еміратах, відкривати банківські рахунки та знаходити сильних локальних провайдерів.
Коли мене запитують про поради для тих, хто тільки починає, я завжди починаю з простого, але неочевидного: не всім потрібно бути підприємцями. Це важливо чесно усвідомити.
Бізнес — це відповідальність, ризик і постійна невизначеність. І якщо це не ваш шлях — це нормально. Я вірю, що варто йти не в бізнес як тренд, а за своїм покликанням.
Якщо ваша реалізація — це власна справа, чудово. Якщо це робота в наймі або інша форма діяльності — це також абсолютно нормально. Питання не в ролі, а в тому, чи ви на своєму місці.
Ми часто живемо в середовищі, де підприємництво виглядає як єдиний правильний шлях, але це не так. У суспільстві є місце для різних ролей, і кожна з них може бути цінною та реалізованою. Тому моя порада проста: йти за собою, за своїми цінностями, за тим, що ви хочете дати цьому світу. Не варто доводити щось іншим — люди, як правило, зайняті собою. Є лише ваш шлях, ваші страхи й ваш вибір. І ще одне — не боятися пробувати. Якщо постійно шукати причини не починати, нічого не відбудеться.
Мій підхід — іти, тестувати, пробувати, відчувати життя. Саме в цьому народжується досвід. Я також не поділяю людей за принципом «чоловік чи жінка» у контексті реалізації. Але я точно вірю, що жінка має бути внутрішньо вільною, адже саме вона формує наступне покоління. Якщо жінка не відчуває свободи, вона не може передати її далі.
Для мене свобода — це можливість обирати свій шлях і не зраджувати себе.
Зараз я перебуваю в точці переосмислення. У мене є ідеї та плани, але я шукаю нову глибину реалізації. Мені цікаво рухатися в напрямку освіти та навчання — створювати проєкти, які розкривають людей і допомагають їм мислити ширше. Я хочу більше проявлятися саме в цьому напрямку й бачити результат свого досвіду — як він трансформує інших. Водночас я добре розумію, що стан повного задоволення — це зупинка. Тому для мене важливо зберігати баланс між досягненням і пошуком. Саме цей внутрішній рух і є розвитком.
Якщо говорити про щастя, то для мене воно починається зі здатності хотіти. Коли в людини є бажання, інтерес, внутрішній імпульс — це вже велика цінність. Ще глибший рівень — це мріяти, адже мрія дає свободу мислення й дозволяє виходити за межі реальності. Для мене щастя — це також бути здоровою, створювати щось нове, любити й відчувати взаємність, бачити результати своїх дій. Це про енергію життя, яка проявляється через дію, творчість і взаємодію. Я не вірю в концепцію «нічого не робити й бути щасливою».
Для мене щастя — це дія. Я хочу працювати все життя, але змінюючи формати — інтелектуальні, фізичні, творчі. Також я не поділяю бізнес і соціальну відповідальність як окремі світи. Коли ми заробляємо в одному місці, а потім допомагаємо в іншому, це не завжди створює реальні зміни. Благодійність без системи часто лише тимчасово підтримує, але не змінює реальність.
Мене більше цікавить довгостроковий вплив — через освіту, розвиток мислення та формування середовища. Я вірю, що ключ до змін — це освіта і критичне мислення. Світ, у якому ми живемо сьогодні, є результатом рішень, прийнятих десятки років тому. І якщо ми хочемо інший результат у майбутньому, потрібно вже зараз створювати нову основу.
Я бачу цінність у світі, де люди не виживають, а реалізуються. Де не потрібно обирати між заробітком і собою. Де люди розвивають свої таланти й діють із сенсу, а не лише з необхідності. Мені близька ідея суспільства, у якому є доступ до освіти, люди вміють мислити критично, конкуренція розвиває, а не знищує, а цінність створюється, а не імітується. І я хочу бути частиною цього процесу через свою діяльність.
Мій принцип простий — не зраджувати свої мрії. Навіть якщо вони здаються не реалістичними, навіть якщо хтось каже, що це неможливо, варто починати з того, що є. Робити те, що можеш, там, де ти є. Якщо не можеш змінити світ — змінюй себе. Якщо можеш — шукай однодумців і створюй нову реальність разом.
Підприємницьке мислення без бізнес-середовища і PI-менеджер як основа
Як прийшла ідея бізнесу?
Поштовхом до запуску бізнесу стало моє звільнення. Воно відбулося раптово й досить емоційно, але саме ця ситуація змусила мене переглянути свій шлях.
Згодом разом із подругою ми заснували компанію в Об'єднаних Арабських Еміратах і почали розвивати цей напрям.
Я виросла в простій родині, де ніхто не займався бізнесом, але підприємницьке мислення було зі мною завжди. Я постійно шукала можливості створювати цінність і поєднувати людей.
Свого часу я свідомо обрала шлях через торгівлю як найшвидший спосіб заробітку: знаходити клієнтів і провайдерів та з'єднувати їх між собою. Це фактично стало основою моєї бізнес-моделі.
Мій досвід роботи піар-менеджером допоміг мені зрозуміти, як залучати клієнтів і будувати довіру. Згодом я трансформувала цю експертизу в роль посередника між клієнтами та фахівцями, допомагаючи вирішувати їхні запити.
Важливу роль відіграло партнерство — я залучила партнера з досвідом і фінансовими ресурсами, що дозволило побудувати повноцінний бізнес.
Зараз я перебуваю в етапі трансформації: відійшла від попередньої моделі та рухаюся в напрямку нових проєктів і експертного формату роботи.
Комунікація, навчання і здатність пояснювати складне просто
Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?
Ключовим активом на старті була я сама. У мене не було фінансових ресурсів, тому основою стали навички:
Комунікація та побудова довіри. Я працювала з підприємцями старшими за мене, і моя здатність вибудовувати довірливі відносини була критичною.
Навичка навчатися. Я починала з нуля, тому постійна самоосвіта стала необхідністю.
Навичка навчати інших. Я проводила семінари та пояснювала складні речі простою мовою. Це допомагало і мені краще розуміти тему, і формувати експертність.
Саме поєднання цих навичок сформувало мій соціальний капітал, за який клієнти були готові платити.
Комп'ютер замість офісу, сильний адміністратор і бізнес-освіта з нуля
Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?
Перші виклики були дуже базовими.
Перший — організація роботи: від купівлі комп'ютера до облаштування офісу. Я не мала досвіду і навіть не розуміла, з чого почати.
Другий — усвідомлення, що не обов'язково знати все самостійно. Важливо знайти людей, які розбираються краще. Найм сильного адміністративного співробітника значно спростив процеси.
Третій — розуміння самого бізнесу. Я пішла навчатися, щоб системно розібратися в управлінні та отримала бізнес-освіту.
Окремим викликом стало розуміння законодавства. Бізнес працює в межах правил, і їх незнання не звільняє від відповідальності. Це стало для мене важливим уроком.
Бізнес-модель мінялася тричі — і щоразу вимагала зміни команди
З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?
Мій бізнес неодноразово змінювався разом із ринком і законодавством.
Я починала з моделі зведення клієнтів і провайдерів. З часом цей формат втратив ефективність і частково актуальність, тому я перейшла в консалтинг — продаж експертизи.
Далі зміни в законодавстві вимагали повного перегляду послуг. Фактично бізнес неодноразово трансформувався.
Одним із найскладніших рішень була зміна команди. Це емоційно непростий процес, але необхідний для переходу на новий рівень.
Також змінився клієнт і сам формат роботи: з'явилося більше відкритої інформації, змінилися очікування ринку.
Бізнес-модель мінялася тричі — і щоразу вимагала зміни команди
Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?
Одним із ключових рішень стало делегування.
На початку всі клієнти приходили безпосередньо до мене. Передача клієнтів команді та побудова системи роботи стали важливим етапом масштабування.
Це вимагало переходу від ролі експерта до ролі керівника та зміни мислення.
Позика грошей навчила чіткіше визначати межі відповідальності
Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?
Одним із важливих життєвих уроків став досвід позики грошей. Я зрозуміла, що фінансові рішення мають бути усвідомленими: якщо даєш гроші — потрібно бути готовою їх втратити.
Цей досвід навчив мене чіткіше визначати межі та відповідальність у фінансових питаннях.
