Станішевський Валентин Юрійович

Сьогодні я — підприємець(True Real Estate Inc.) у сфері інвестиційної нерухомості . Я мислю довгою дистанцією й будую продукт, який переживе цикл «швидких грошей» і матиме сенс навіть за межами мого власного горизонту життя. До цього мене привів не один різкий стрибок, а ціла серія еволюцій у бізнесі протягом сімнадцяти років. Свій шлях я починав із найму — працював у банківській сфері, але в якийсь момент уперся у стелю: мала зарплата, обмеження, відчуття, що мій потенціал значно ширший. Усередині був сильний спротив погоджуватися на менше, і саме це стало пусковим механізмом для переходу в підприємництво.

Мій шлях — це ще й історія про те, як я навчився відрізняти тимчасові можливості від системних. На початку я припускався багатьох помилок, особливо в партнерствах і виборі людей. Але з часом прийшов до важливого принципу: ядро індустрії може залишатися незмінним роками, однак бізнес-модель має трансформуватися разом зі змінами середовища. У товарному бізнесі я пройшов кілька таких трансформацій. Починав із торгівлі та дропшипінгу, далі були закупівлі товарів, створення IT-платформи, рекламна агенція для товарних підприємців, освітні програми, маркетплейс. Формат змінювався, але я завжди залишався в межах однієї індустрії й глибоко занурювався в неї.

Саме тому сьогодні я переконаний: підприємцям-початківцям не варто ганятися за хайпом чи сумнівними схемами. Будь-які «легкі гроші» — це коротка дистанція, яка лише забирає час. Так, навіть у помилках є досвід, але значно цінніше одразу обрати серйозну, маржинальну сферу й почати системно накопичувати в ній експертизу. За три-чотири роки постійної роботи в одній ніші можна стати дуже сильним гравцем на ринку, отримати свою частку й побудувати масштабований бізнес. Якщо ж постійно перескакувати між трендами, системного результату не буде — лише ситуативні заробітки та розпорошений досвід.

Ще один критично важливий напрям — маркетинг і трафік. Незалежно від того, чим саме займається підприємець, він має стати професіоналом у просуванні. У сучасному світі це базова компетенція. І, звісно, важлива системність дій. Великий бізнес не будується хаотично чи емоційно — він формується через дисципліну, повторюваність і глибоке розуміння своєї справи.

Водночас не можна закриватися в межах одного ринку. Для мене очевидно, що сьогодні потрібно дивитися міжнародно й диверсифікувати ризики. Війна стала точкою, яка повністю зруйнувала мій попередній великий напрям в Україні й змусила радикально змінити спосіб життя та вийти на міжнародний ринок. Це був складний етап, але саме він навчив мене ще швидше адаптуватися й бачити нові можливості.

За десять років у товарному бізнесі я зробив п'ять чи шість серйозних піволів, кардинально змінюючи бізнес-модель. Але всі ці трансформації спиралися на попередній досвід. Кожен новий етап виростав із попереднього, а не починався з нуля. Саме тому нам вдалося стати однією з найбільших компаній у своєму сегменті в Україні. Я завжди прагнув бути найсильнішим експертом у своїй сфері, але при цьому постійно модифікувати підхід до бізнесу. Коли ти глибоко розбираєшся в індустрії, то бачиш нові можливості значно раніше за інших і можеш швидше на них реагувати.

Окремо для мене дуже цінним став досвід довгострокових партнерств. Я вмію будувати бізнес із друзями та родиною, вибудовуючи правила й ціннісний фундамент так, щоб партнерства працювали роками без конфліктів і руйнувань. Я переконаний, що сильні відносини в бізнесі — це не випадковість, а результат зрілих домовленостей і правильної комунікації.

Водночас бізнес багато чого в мене забрав. Найбільше — особисте життя. У певний період я був настільки сфокусований на роботі, що фактично не приділяв часу стосункам. Через це не склалося ні сім'ї, ні дітей. І лише останні кілька років я почав свідомо займатися цією частиною життя та шукати баланс. Сьогодні я розумію, що це була моя помилка: навіть під час побудови великого бізнесу важливо не втрачати людські стосунки та близькість.

Паралельно з бізнесом у нашій родині є й благодійний напрям. Це невелика сімейна ініціатива, якою займається моя мама. Я виділяю кошти, а вона допомагає людям, які цього потребують. Ми ніколи не афішували цю діяльність і не прагнули робити з неї публічний проєкт. Допомагаємо тим, хто звертається: від родичів до знайомих людей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Зараз ми також допомагаємо дитячим будинкам на Балі разом із групою підприємців і будівельних компаній. Для мене це не про публічність чи репутацію, а про нормальну людську потребу підтримувати інших.

Якщо говорити про щастя, то для мене воно полягає в достатності. У достатності фінансів, свободи, внутрішнього спокою, самодостатності й гармонії в житті. І сьогодні я можу сказати, що вважаю себе щасливою людиною.

Як прийшла ідея бізнесу?

Третина світового капіталу знаходиться в нерухомості. Це величезна ніша, яка мені дуже подобається. Моєму партнеру також, і в нас дуже схожі цінності в цьому напрямі.

Ми любимо створювати продукт, який існуватиме десятиліттями, навіть довше за наше життя. Це проєкти, у яких люди житимуть, користуватимуться ними щодня, і вони працюватимуть навіть після нас. У цьому для нас велика глибока цінність.

Ми ніколи не будували компанію-одноденку. Наш підхід до бізнесу й життя — довгостроковий. Ми граємо в довгу.

Крім того, це наша професійна сфера. У мого партнера — 15 років досвіду в нерухомості, фінансах та інвестиціях. У мене є ще один ступінь з економіки, а фінанси та економіка — це моя професійна діяльність. Тому цей бізнес для нас дуже органічний.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Перше — незгода на мале. Я працював у банківській сфері майже чотири роки, отримував невелику зарплату й паралельно займався своїми хобі. У якийсь момент я зрозумів, що хочу більшого.

Друге — безстрашність. Не безумство, а саме внутрішня готовність іти вперед і витримувати навантаження. Професійний спорт дуже вплинув на мене в цьому плані. У мене ніколи не було проблем із тим, щоб впрягтися в складну справу й довести її до результату.

Саме спорт сформував у мені витримку, системність і вміння довго працювати без швидкого результату. А в бізнесі це критично важливо: коли починаєш, дуже довго нічого не виходить. І щоб не втратити мотивацію, треба багато працювати заради майбутнього, не отримуючи миттєвого результату.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Помилок було дуже багато. Якщо говорити про найважливіші, то одним із перших серйозних бізнесів у мене був ціннісний клуб. Там у мене був партнер та інвестор, з яким ми неправильно домовилися «на березі».

У результаті це призвело до величезних проблем під час закриття бізнесу та банкрутства. Це був урок на все життя: не брати гроші у сумнівних людей, особливо з кримінальним типажем.

Це була дуже серйозна проблема, яка, на щастя, нормально вирішилася. Але після цього я назавжди зрозумів, наскільки важливо правильно будувати партнерства й дуже уважно обирати людей.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Одного разу я взяв гроші в інвестора кримінального типажу. Через це мав великі проблеми в бізнесі й кілька років розв'язував наслідки. Приблизно пів року це була дуже гостра криза, а потім ще півтора року я відновлювався.

Також на початку я гнався за хайпом. Зараз я розумію, що хайп — найгірша мотивація для бізнесу, тому що він швидко закінчується. У результаті замість системного бізнесу ти отримуєш тимчасову діяльність.

Ще один великий виклик — партнерство й формування команди. Упродовж усього життя саме через різні кейси я вчився правильно обирати людей — і в команду, і в партнери.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Грати в довгу й не ганятися за хайпом.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Із особистого життя — халатне ставлення до здоров'я. Я майстер спорту, завжди почувався дуже добре й певний період думав, що здоров'я безлімітне.

У мене було кілька травм, які сталися через дурість. Наприклад, під час гри у футбол через нехтування технікою безпеки я отримав травму, з якою живу вже 10 років. Це стало для мене головним інсайтом: здоров'я треба берегти й ставитися до нього відповідально.

У бізнесі мій головний урок — не відкриватися людям надто сильно й не розповідати зайвого. Питання грошей, планів, відносин і справді важливих речей потрібно тримати в секреті.

Коли живеш із душею навстіж, це, з одного боку, дає багато можливостей і лояльність людей. Але, з іншого боку, зайва відкритість часто призводить до проблем.

У мене були величезні фінансові втрати через те, що я сказав зайве людині, яка потім передала інформацію моїм партнерам. У результаті бізнес фактично зруйнувався. Це стало для мене уроком на все життя: не знайомити ненадійних людей зі своїми партнерами та не розповідати зайвого.

Як ви заробили свої перші $100?

Перші символічні гроші я заробив ще в дитинстві. У селі в бабусі ми ловили рибу на ставку. Для кожного хлопця там була мрія — зловити 100 карасів.

Батько показав мені, як користуватися сіткою, і я навчився ловити рибу у великих обсягах. Потім я нею підторговував — це були радше бартери й дрібний обмін. Так почалися мої перші фінансові відносини. Мені тоді було приблизно 5–7 років.

Якщо говорити вже про реальні гроші, то в студентські роки я працював промоутером — роздавав листівки. Саме так я заробив на свою першу гітару.

Як ви заробили свої перші $1 000?

Першу тисячу доларів я заробив, коли був музикантом і грав у рок-гурті.

У якийсь момент я зрозумів, що можна організовувати концерти, а заклади готові ділитися виручкою з організатором. Організувати концерт було досить просто: кілька дзвінків, афіша — і подія готова.

Так я створив свій перший мікробізнес — організацію концертів. Мені тоді було приблизно 18–19 років.

Як ви заробили свої перші $10 000?

Це сталося, коли я займався товарним бізнесом. Тоді я почав автоматизовувати процеси в той час, коли майже ніхто цього не робив. Саме тоді я заробив свої перші 10–20 тисяч доларів. Це вже був мій третій бізнес. Мені було приблизно 23–24 роки.

Як ви заробили свої перші $100 000?

У 35 років у сфері нерухомості. В один рік у мене з'явилися і перші $100 000, і одразу перший $1 000 000.

Як ви заробили свій перший $1 000 000?

У 35 років у бізнесі, пов'язаному з нерухомістю.

По-перше, нетворкінг. Я навіть організовував для Young Business Club тренінги та виступи на цю тему. Це одна з моїх сильних сторін — як у клубі, так і загалом у житті.

Раніше я дуже системно займався нетворкінгом. Зараз став більш інтровертним, але досвід і навички залишилися.

Також можу бути корисним у таких напрямах: IT-технології, впровадження штучного інтелекту в бізнес, автоматизація, трафік, реклама та продажі, пошук product-market fit, партнерство та побудова довгострокових відносин.

Я вважаю, що моя сильна сторона — це саме довгострокове партнерство, побудоване не лише на фінансовій вигоді, а насамперед на спільних цінностях.

Наприклад, я вийшов із одного великого peer-to-peer-оточення саме через різницю в цінностях. Для мене це дуже важливий калібрувальний момент — не намагатися будувати відносини з людьми, з якими вам не по дорозі.

У бізнесі це критично важливо. У мене є партнери, з якими ми працюємо вже 10–12 років, і такі відносини можливі лише тоді, коли є спільний ціннісний фундамент.

Ваш досвід: як систематизувати бізнес?

Для мене систематизація — це не «секретна методика», а дисципліна виконання. Технології систематизації давно відомі. Проблема зазвичай не в знаннях, а в регулярності.

Я систематизую бізнес через постійне налаштування процесів: зробив — перевірив — підкрутив — повторив. Це має бути не разовий проєкт, а щоденна управлінська практика.

Ваш досвід: як вирости х2 за рік?

Дуже важливо розуміти, у якій точці зараз перебуває людина або бізнес.

Якщо говорити про мій рівень і мою ситуацію, то я дуже чітко знаю, що потрібно робити, і просто роблю це. Для мене ключове — постійне доопрацювання продукту. Це процес, який ніколи не зупиняється.

Ми три роки працювали над сильним продуктом, і зараз наш наступний етап — вихід на нову аудиторію. Якщо сьогодні ми системно працюємо із середнім чеком близько 500 тисяч доларів, то для зростання х2 нам потрібно працювати вже з чеками у 5 мільйонів доларів.

Це означає не «тиснути» ту саму аудиторію, а заходити в принципово інший сегмент і адаптувати бізнес-модель під новий рівень.