Валерій Зарубін

Херсонський підвал, прийняття «нуля» і Military Tech — як народилася Bluebird Tech

Сьогодні я підприємець(Bluebird Tech), який будує технологічний бізнес у Military Tech і звик мислити категоріями майбутнього та відповідальності. Для мене підприємництво — це не про «вчасно заробити», а про здатність зібрати себе, команду й систему в момент, коли немає жодних гарантій. Я завжди сприймав успіх як поєднання правильного моменту та підготовки: можливість може з’явитися у багатьох, але скористатися нею здатен лише той, хто вже внутрішньо доріс до масштабу задачі.

На мене сильно вплинув внутрішній зсув, який стався після 33 років. У якийсь момент я перестав сприймати бізнес як інструмент підтвердження статусу й почав значно більше думати про сенс, місію та справжню цінність того, що створюю. Цей процес особливо загострився під час повномасштабного вторгнення.

На початку війни ми вирішили залишитися в Херсоні. Разом із дружиною, дитиною та рідними сиділи в підвалі в момент, коли майбутнє було абсолютно неочевидним. Саме тоді я прожив один із ключових станів у своєму житті — прийняття «нуля». Відпустити прив’язаність до майна, контролю, звичних опор і дозволити собі почати заново. З того моменту це стало для мене універсальним принципом: зовнішнє завжди є відображенням внутрішнього. Якщо хочеш побудувати сильний і стабільний бізнес — спочатку потрібно працювати із собою.

Мені близька ідея, що великі системи створюються роками підготовки, а реалізуються в один правильний момент. Саме тому я люблю брати на себе вищий рівень відповідальності. Усе, чим ми користуємося сьогодні — дороги, технології, зв’язок, інфраструктура, — колись було створене людьми, які повірили в щось раніше за інших і продовжували рухатися навіть тоді, коли результат ще не був очевидним.

Для мене в цьому і є сенс підприємництва — бути корисним, створювати речі, які мають значення для інших людей і залишають після себе реальний вплив.

Я завжди раджу підприємцям—початківцям більше діяти й не боятися помилок. Помилки неминучі, але головне — швидко робити висновки й не затягувати неправильні рішення лише тому, що вже вкладено багато часу, сил чи грошей. У підприємництві потрібно вміти не тільки вигравати, а й програвати. Іноді набагато важливіше вчасно закрити проєкт, ніж вчасно відкрити новий. Уміння відмовитися від того, що більше не працює, — одна з найважливіших навичок фаундера.

За п’ять років я бачу себе в проєктах світового масштабу. Мене завжди тягне до більшого рівня відповідальності, тому що саме відповідальність створює великі результати й відкриває можливість будувати речі, які впливають на життя мільйонів людей. Мені подобається думка, що навіть у найнеочевидніший момент хтось просто повірив у свою ідею — і завдяки цьому світ змінився.

Для мене щастя — це люди й сенс. І так, сьогодні я можу назвати себе щасливою людиною.

Завод мікрочіпів у дитинстві, Стів Джобс у 25 і заклик Берлінської у 2023 році

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея працювати в технологіях проходить через усе моє життя. Ще в дитинстві мене тягнуло до інженерії та технологій. Я народився поруч із напівпровідниковим заводом — одним із прародителів сучасних мікрочіпів — і бачив, як він поступово занепадає. Тоді в мене виникло бажання робити навпаки: будувати те, що розвивається і розквітає.

Ближче до 25 років я прочитав біографію Стів Джобс, і це допомогло мені остаточно зрозуміти, що технології — моє середовище.

Паралельно мене завжди захоплювали авіація та дрони. У 2022 році, коли ринок квадрокоптерів почав стрімко розвиватися, я дуже хотів працювати в цьому напрямі, але довго не дозволяв собі заходити в тему зброї — внутрішньо це було табу.

Переломний момент настав у середині 2023 року після публічного заклику Марія Берлінська до підприємців брати відповідальність за розвиток військових технологій в Україні. Тоді я зрозумів, що готовий. У середині 2023 року ми почали глибоко занурюватися в тему дронів, а на початку 2024—го заснували компанію.

Тверда віра в результат і готовність діяти в неочевидності

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Фундаментом мого росту стали не лайфхаки, а внутрішній стан і управлінська база.

Перше — тверда віра в результат, навіть коли немає жодних гарантій.

Друге — готовність діяти в неочевидності: коли ще немає продукту, підтвердженого попиту чи зрозумілого ринку, але ти все одно рухаєшся вперед.

Підготовка плюс правильний момент — класичний шлях нового бізнесу пройдений знову

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Багато в чому це класичний шлях будь—якого бізнесу. Я вже проходив його в попередніх проєктах і бачив ті самі закономірності в новому бізнесі.

Нещодавно почув фразу, яка дуже точно описує мій підхід: успіх — це поєднання правильного моменту та підготовки. Я був достатньо підготовлений, щоб у потрібний момент зробити те, що ми зробили.

Саме тому я відчував відповідальність максимально використати цей шанс і можливість, які з’явилися в конкретний час і в конкретних обставинах.

Зовнішня проблема як сигнал до внутрішньої роботи — філософія кризи

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Я не сприймаю кризу як щось, що автоматично зупиняє компанію. Для мене масштаб проблеми визначається тим, наскільки ми самі її підсилюємо.

У бізнесі завжди є виклики: продукт, люди, зовнішні фактори, які неможливо контролювати. Моє завдання — не драматизувати, а працювати із собою. Якщо всередині є страх, недовіра чи сумніви, вони обов’язково проявляться в компанії.

Тому будь—яка зовнішня проблема для мене — це сигнал до внутрішньої роботи.

Водночас важливою підприємницькою навичкою я вважаю здатність вчасно закривати проєкти. Іноді це важливіше, ніж вчасно відкривати нові.

Плюс 100 людей у перший рік, плюс 450 у другий — команда під майбутній масштаб

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільший ріст дають рішення будувати майбутнє ще до того, як з’являться підтвердження від ринку.

Я переконаний, що компанії ростуть тоді, коли фаундер масштабує команду наперед — у момент, коли ще страшно й немає гарантій продажів.

Якщо я внутрішньо знаю, що завтра продаватиму 100 тисяч одиниць на місяць, я починаю будувати команду під цей масштаб ще до того, як ринок це підтвердив.

Саме так ми й росли:

• у перший рік — плюс 100 людей;

• у другий — ще плюс 450;

• за перші 4,5–5 місяців цього року — ще плюс 350.

Ми майже подвоїлися. Якби чекали моменту, коли все стане очевидним, залишилися б компанією на 60 людей.

Великі компанії будують ті, хто готовий брати відповідальність і витримувати неочевидність.

Не дозволяти маленькій помилці вирости у велику — головний урок

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Я не мислю категорією «однієї великої помилки». Життя складається з маленьких неправильних рішень, які вчать тебе приймати великі правильні.

Мій головний урок — не дозволяти маленькій помилці вирости у велику.

Найчастіше великі помилки трапляються тоді, коли людина ігнорує дрібні сигнали й продовжує рухатися в неправильному напрямі лише тому, що вже вкладено багато часу, сил чи грошей.

Тому для мене важливо швидко робити висновки, чесно оцінювати людей і ситуації та вчасно відмовлятися від того, що не працює, навіть якщо це боляче для его.

Від бузку і будівництва у 16 до Military Tech і 900 людей у команді

Як ви заробили свої перші $100?

Перші гроші заробляв ще в дитинстві дуже простими способами — щось зібрати, виростити чи продати. Наприклад, бузок або тюльпани. 

Як ви заробили свої перші $1 000?

У 16 років я працював на будівництві й заробляв близько $1000 на місяць, іноді більше.

Саме тоді я зрозумів, що найм — не мій шлях. Мене більше тягнуло в продажі та підприємництво.

Як ви заробили свої перші $10 000?

Перші $10 000 я заробив уже у власних підприємницьких проєктах. Свій перший бізнес запустив приблизно у 20 років. 

Як ви заробили свої перші $100 000?

Перші $100 000 заробив у будівельному бізнесі. Насправді таких результатів було багато й у різних напрямах, але самі цифри ніколи не були для мене головною цінністю. 

Організаційна структура, управлінські моделі і масштабування команд

Я пройшов великий підприємницький шлях і можу ділитися практичним досвідом побудови бізнесу:

• організаційна структура;

• управлінські моделі;

• процес ухвалення рішень;

• масштабування команд.

Методологія Висоцького і Адізес — як побудувати організаційну структуру за тиждень

Ваш досвід: як систематизувати бізнес?

Ключове — навчитися будувати сильну організаційну структуру й знайти модель, яка підходить саме вам.

Свого часу я вивчав це за методологією Олександр Висоцький. Купив один із його курсів і буквально за тиждень отримав системне розуміння того, як будувати організаційну структуру компанії.

Також мені близькі підходи Іцхак Адізес. Думаю, є й інші сильні методології, але для мене саме ці стали корисною базою.

Наймати коли страшно — єдиний спосіб побудувати компанію майбутнього масштабу

Ваш досвід: як вирости х2 за рік?

Щоб вирости х2, потрібно перестати чекати моменту, коли все стане очевидним.

Ріст починається з рішення фаундера створити майбутнє й побудувати під нього команду ще до того, як ринок дав підтвердження.

На практиці це означає наймати людей тоді, коли страшно:

• коли незрозуміло, чи будуть замовлення;

• чи вистачить грошей на зарплати;

• чи купить ринок продукт.

Якщо фаундер бере відповідальність і будує під майбутній масштаб, команда починає створювати це майбутнє разом із ним. Якщо чекати гарантій — компанія ростиме значно повільніше.