Від відеозйомок до розвитку сімейного бізнесу
Мене звати Владислав Остапенко. Я розвиваю Pcsmart - сімейний бізнес, який пройшов шлях від продажу електроніки до постачання запчастин для FPV-дронів українським виробникам.
Мій професійний шлях почався зі спорту та творчості. Я захоплювався воркаутом, вуличною гімнастикою, і навіть думав про кар'єру професійного спортсмена. Спочатку знімав власні тренування, а згодом зацікавився кінематографією, монтажем і фотографією. Разом з іншими хлопцями, які також займалися воркаутом, ми створили невелику команду. Поступово перейшли від зйомок тренувань до комерційних проєктів: реклами, кліпів та відео для компаній. Я працював оператором, монтажером і фотографом.
Після початку повномасштабної війни зйомки зупинилися. Приблизно через пів року я почав шукати інші можливості для заробітку і вирішив долучитися до сімейного бізнесу, який мій батько заснував у 2013 році. Спочатку він займався продажем електроніки, комп'ютерної техніки, телефонів та аксесуарів за дропшипінг-моделлю. У найкращі часи, приблизно у 2016 році, там працювали четверо людей, а офіс мав лише 12 квадратних метрів.
Згодом справи почали погіршуватися. Бізнес приносив збитки, але батько продовжував його підтримувати, оскільки хотів зберегти власну справу. Під час пандемії діяльність майже зупинилася, а після початку повномасштабної війни ситуація стала ще складнішою. Тоді батько запропонував мені взятися за компанію. Я погодився, хоча спочатку думав, що всі процеси вже налаштовані і мені буде значно простіше. Але насправді довелося багато чого перебудовувати самостійно.
Спочатку я намагався продовжувати попередню діяльність компанії та перепродував електроніку за дропшипінг-моделлю. У 2023 році під час сильного блекауту вирішив закупити повербанки, термоси з індикаторами температури, налобні та ручні ліхтарики. Вклав у це близько 50 000 гривень власних заощаджень, але неправильно оцінив попит і не прорахував економіку. Майже нічого не вдалося продати, а частину товарів довелося продавати зі збитками.
Паралельно я активно стежив за новинами війни і помічав, як військові починають використовувати невеликі дрони для розвідки та інших завдань. Ця тема мене зацікавила, тому, коли я шукав перспективний напрям для сімейного бізнесу, вирішив детальніше вивчити ринок дронів.
Спочатку ми продавали Mavic та іншу техніку DJI. Згодом я побачив перспективу FPV-дронів і вирішив додати цей напрям. Саме після цього продажі помітно зросли. Ми поступово відмовилися від перепродажу звичайної електроніки і зосередилися на постачанні запчастин для FPV-дронів українським виробникам.
На певному етапі ми також спробували самостійно виготовляти окремі компоненти за допомогою 3D-друку. Проте згодом вирішили закрити власне виробництво і зосередитися на закупівлях і постачанні. Зараз ми працюємо з постачальниками з Китаю, Європи та України, а також співпрацюємо з українськими виробниками компонентів для дронів.
Сьогодні в Pcsmart працюють 14 людей. Наше головне завдання - допомагати українським виробникам дронів уникати простоїв через нестачу запчастин. Якщо клієнту терміново потрібні певні компоненти, ми використовуємо свої контакти серед постачальників, щоб знайти їх і оперативно доставити.
Аналітичне мислення, допитливість і здатність вчитися на практиці
Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?
Насамперед аналітичне мислення та допитливість. Мені постійно цікаво дізнаватися щось нове, вивчати різні сфери та шукати рішення.
Найскладніше - зрозуміти, що робити прямо зараз
Які три найскладніші виклики ви вирішили в перші роки роботи?
Найскладнішим була відсутність досвіду. Я не розумів, що саме потрібно робити, і не мав людей, які могли б пояснити, як вести бізнес на практиці. Доводилося вчитися в процесі: перевіряти різні гіпотези і аналізувати, що працює, а що ні.
Другий виклик - знайти напрям, який справді має попит. Ми пробували перепродавати електроніку, закуповували товари під час блекауту, але ці спроби не давали потрібного результату. Довелося змінювати фокус і шукати свою нішу.
Третій - побудувати роботу так, щоб не тягнути все самостійно. Згодом я найняв керівників відділів продажів і закупівель, щоб розподілити відповідальність і зробити процеси ефективнішими.
Я займаюся бізнесом приблизно три з половиною - чотири роки, тому досі багато чого вчуся. Помилки трапляються і зараз.
Коли невизначеність на ринку зупиняє постачання
З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?
Для нашого бізнесу великою проблемою стають періоди політичної невизначеності та розмови про можливе припинення війни. Клієнти починають сумніватися, чи варто продовжувати виробництво, і можуть призупиняти бюджети. Це впливає як на нас, так і на постачальників.
Пам’ятаю період, коли після перших заяв Трампа про можливі мирні домовленості на ринку виникла сильна турбулентність. Постачальники боялися замовляти запчастини з Китаю та вкладати власні обігові кошти. Частина наших клієнтів не мала контрактів на виробництво або тимчасово його зупиняла.
Згодом ситуація змінилася: контракти почали з’являтися, виробництва знову активізувалися, але запчастин уже бракувало. Оскільки постачальники певний час не робили закупівель, виробники приблизно один-два місяці відчували нестачу компонентів.
У такі періоди продажі просідають, а планувати роботу стає складніше. Ми намагаємося відкрито спілкуватися з клієнтами та постачальниками і адаптувати закупівлі до ситуації на ринку.
FPV, делегування та робота з Європою
Які рішення виявилися найбільш ефективними для зростання компанії?
Насамперед перехід від перепродажу електроніки до Miltech. Ми побачили попит на FPV-запчастини, тому поступово відмовилися від інших товарних напрямів і зосередилися на їх постачанні українським виробникам. Це допомогло збільшити продажі.
Друге важливе рішення - делегування. Я найняв керівників відділів продажів і закупівель, які взяли на себе управління командами. Завдяки цьому я зміг приділяти більше уваги розвитку бізнесу, а ефективність співробітників зросла.
Третє - розвиток співпраці з європейськими постачальниками. Ми розширили можливості закупівель і логістики, щоб швидше знаходити потрібні компоненти та забезпечувати їх постачання.
Найдорожча помилка - почати з усього, крім MVP
Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?
Моя найбільша помилка - я почав не з MVP, а з усього, крім нього.
Коли я прийшов у бізнес, то насамперед взявся повністю переробляти сайт. Витрачав гроші на програмістів, потім вирішив змінити CRM-систему, паралельно почав вкладатися в маркетинг. Ще й закупив повербанки та інші товари, не перевіривши реальний попит. У результаті втратив багато грошей і приблизно рік часу.
Зараз я розумію: спочатку потрібно створити MVP, перевірити його на реальному попиті і переконатися, що модель працює. Лише після цього вкладатися в сайт, маркетинг, бренд і масштабування.
Була, ще одна неприємна історія. У 2023 році я найняв друга менеджером із продажів. У нього не було досвіду, але я хотів дати йому можливість розвиватися. Допомагав йому, пояснював процеси, разом ми пробували підключати маркетплейси і розвивати холодні продажі.
Згодом він захотів стати моїм партнером. Я відмовив, адже наймав його як співробітника. Пізніше з’ясувалося, що він паралельно вів власну діяльність: працював із нашими клієнтами та постачальниками, конкуруючи з нами. До того ж використовував робочий акаунт компанії.
Ми поговорили, але ситуація не змінилася. У 2024 році ми припинили співпрацю. Тепер він має власну компанію в цій самій сфері та є нашим конкурентом.
Це було дуже боляче, особливо тому, що йшлося про людину, яку я вважав найкращим другом. Після цього я значно обережніше ставлюся до довіри в питаннях грошей і партнерства.
