“Завдяки клубу є люди, які переживають за мене як і батьки”

Я навчався у Києво-Могилянській академії: на першому курсі був найкращим студентом, а на останньому – ледве закінчив, бо зрозумів, що мене тягне в іншу - бізнесову реальність. У мене підприємницький склад розуму, налаштований на швидкі результати. Тому я потрапив до МLМ-системи, де пропрацював близько трьох років. Саме там отримав основний досвід: постановка цілей, фінансова грамотність, віра в себе, розвиток soft skills, презентації, продажі, наполегливість.

Персональний борг у $100 000

В МLМ я познайомився зі своїми першими партнерами, разом ми запустили вебстудію, почали займатися розробкою сайтів. Мені було тоді років 20. Нам пощастило знайти сильних менторів – вони повірили в ідею, проінвестували, і ми досить успішно рухалися, доки не спіймали «зіркову хворобу». Сильно розширили штат - на піку було 50 людей, але ніхто не займався системним маркетингом та продажами. Це призвело до величезного касового розриву та мого першого великого боргу в 100 тисяч доларів. На той момент здавалося, що світ зупинився, були навіть перед суїцидальні думки та відчуття абсолютної безвиході. 3 роки я віддавав цю суму із зарплати та заробітків.

Я зрозумів, що щось роблю не так і вирішив піти працювати найманим працівником з наміром згодом стати партнером у якомусь бізнесі. Тоді вперше і востаннє в житті я шукав роботу через дошку оголошень і знайшов компанію GoGMAT – платформу для підготовки до тесту GMAT, обов'язкового для вступу на MBA. Там мене «підхопив» мій другий ментор Роман Коріцький, який вклав понад 100 тисяч євро у свою освіту. Завданням було масштабувати цю платформу. Ми змінили бізнес-модель з B2C на B2B: інтегрували платформу в офлайн-бізнеси. Я особисто, сидячи в офісі, телефонував і продавав цю платформу як рішення у 16 країн світу. У цей момент Роман познайомив мене ще з двома людьми: разом вони запропонували мені зайнятися новим бізнесом як co-founder та СЕО GoIT. Я керував проєктом протягом перших шести років: запускав з нульовим бюджетом і довів до масштабу сотень тисяч доларів продажів на місяць та сотень співробітників. На сьогодні це один з найбільших освітніх бізнесів в Україні.

«Віримо тільки в офлайн-освіту»

На тому етапі я погано розумів себе, хотів розбиратися у всьому, бути «хорошим для всіх», що призвело до неправильної ролі. Зараз вже розумію, що операційний менеджер – для мене не найкраща позиція. А от як людина, яка розвиває, надихає, генерує та швидко реалізує ідеї – у цьому я сильний. Тоді я вирішив сфокусуватися саме на освітньому бізнесі в рамках компанії “Сіль”. Під час роботи в GoIT я тричі їздив до штатів на навчання за концепцією Scaling Up Верна Гарніша (книга «Розвиток бізнесу» – світовий бестселер). Це міжнародна спільнота бізнес-коучів. Я став єдиним у пострадянському просторі та наймолодшим, хто впроваджував цю концепцію в бізнеси, фактично транслюючи західні знання для українських підприємців.

Цей мій напрямок теж пройшов через кризи. Перша була пов'язана з агресивним і необдуманим масштабуванням у різні країни. Друга – з початком повномасштабної війни, коли вся бізнес-освіта зупинилася. Зараз у нас третій етап, і це найкращі часи – ми знайшли так званий «product-market fit». Ринок хоче наш продукт, і ми його знайшли.

Флагманський продукт нашого бізнес-навчання зараз – преміальна офлайн трансформаційна програма "Formula", яку пройшло вже понад 200 підприємців. Ми навчаємо малий та середній бізнес у груповому, сучасному та глибокому форматі. 8-місячне навчання, що складається з 4 офлайн-кемпів, які проходять у Києві та Варшаві. Ми віримо тільки в офлайн-освіту та взаємодію, бо власники бізнесу дуже розфокусовані. Ефективність проходження онлайн-курсів до кінця становить близько 30%, а у нас за рахунок офлайн навчання  – 98,2%. Загалом близько трьох тисяч людей пройшли мої різні навчання та продукти. Я провів близько 550 стратегічних сесій. 

Зустрічаємося вже 6 років

З Андрієм Остапчуком ми були знайомі ще до клубу, перетиналися на різних етапах, іноді навіть конкурували. Але у створенні таких клубів рівних Андрію дуже мало людей, тому в нього це вийшло успішно. Я був серед перших ста учасників Young Business Club і бачив усі трансформації всередині клубу.

Найважливіше для мене – це peer-to-peer. На сьогодні там 8 учасників: Валентин Станішевський, Сергій Харламов, Олександр Комашко, Євгеній Артюхов, Євгеній Драніщев, Сергій Тимощук, Юрій Пасічник, раніше був також Андрій. Ми зустрічаємося кожні два тижні по три години (раніше офлайн, зараз онлайн) протягом шести років, не пропустивши жодної зустрічі. Це дало неймовірні результати: ми багато робимо разом – освітні продукти, консультанти, ділимося досвідом, зростаємо.

«Півтора роки був на паузі»

Я вже забув, коли писав в інші чати. Пишу в чат нашого peer-to-peer, і 80-90% питань вирішуються. Коли є 8 людей, яким не все одно, це краще, ніж тисячі, яким байдуже. Вони включаються у будь-які питання – особисті, бізнесові, пошук підрядників, консультантів, інвестицій.

Було багато випадків: у когось бізнес зупинився під час війни, хтось потрапляв в аварію, хворів. Ми завжди допомагали один одному, думаю, сотні тисяч доларів були зібрані на допомогу. Я впевнений, що якби зі мною щось сталося, є 7 людей, які переживатимуть не менше за моїх батьків і допомагатимуть моєму бізнесу та сім'ї.

Наприклад, після початку повномасштабної війни я зупинив активну діяльність у бізнес-освіті. Не був впевнений, чи варто запускати щось заново, і півтора року стояв на паузі. Саме peer-to-peer став величезною підтримкою у прийнятті рішення повернутися. Декілька учасників наголосили, що мене не вистачає на ринку, що треба рухатися і робити класні продукти. Слова Олександра Комашко поряд із підтримкою всієї групи стали останньою краплею. Це запустило третю хвилю компанії “Сіль” у вигляді продукту Formula. Цей продукт було створене саме завдяки Young Business Club.

Ми робимо багато соціальних ініціатив, зборів, впливаємо на середовище. Це моя найбільша вдячність Young – за те, що в мене з'явилося таке середовище. Я називаю це «третім місцем» між роботою та домом.

На основі нашого peer-to-peer сформувалася інвестиційна діяльність. Більшість з нас інвестувала у кілька десятків компаній – переважно випускників моїх освітніх програм, у яких бачили найбільший потенціал. Дві з цих компаній дуже круто "вистрілили".

Young Business Club – це величезне середовище, завдяки якому я отримав неймовірну кількість клієнтів. Думаю, це сотні людей, які є частиною Young і взаємодіяли в рамках моїх освітніх продуктів. Це відбувалося якось інтуїтивно, через знайомства, люди цікавилися, ставили питання, і хтось постійно щось купував. Я не займався активними продажами. Якщо помножити на середній чек, це теж сотні тисяч доларів прибутку, отриманого завдяки взаємодії з Young та довірі всередині клубу.

Звісно, в якийсь момент я став співвласником, Young Business Club десь на третьому чи четвертому році існування клубу. Я повірив у проєкт, його силу, масштабування та в Андрія як драйвера, тому активно відреагував на пропозицію і купив частку ще до повномасштабної війни.

Як брати максимум від Young Business Club

Обов'язково треба активно формувати свій peer-to-peer. Бути в цьому проактивним, не чекати. Ми свою групу сформували самостійно: бачили класних людей в клубі, відчували бажання і самі їх "склеїли". Треба бути проактивним і шукати своїх. Young – це дві складові: глибоке спілкування (peer-to-peer) і широке, точкове спілкування (загальний нетворкінг). Треба використовувати обидві. В першому можна знайти глибину, довіру, підтримку та суперрезультати. У другому – більший вплив через велику кількість людей.