Моя peer to peer група змотивувала вийти на $100 000/місяць

Я народився в Луганській області, у містечку Свердловськ, яке зараз називається Довжанськ і окуповане з 2014 року. Саме тоді і переїхав до Києва. До цього я вчився в Донецьку на програміста за спеціальністю «Системи штучного інтелекту», але на той час це навчання не було про справжній ШІ. Вже тоді хотілося бути підприємцем. Разом з навчанням підробляв: від таємного покупця табачної компанії і бармена на хоккейных матчах до дитячого аніматора в костюмі зебри Марті з “Мадагаскара”. Після переїзду я рік жив у невеликому райцентрі за годину від столиці і чим тільки не займався: організовував місцеву дискотеку, влаштовував кінопокази просто неба, працював помічником керівника на агрофірмі, де налаштовував принтер та підписував документи оренди на землю з бабусями.

 Ми з родичем навіть запустили виробництво та встановлення гранітних пам’ятників. Закінчився цей бізнес з родичем не дуже гладко, як це часто буває, але це був досвід.

Інший кейс - ми купили старий автобус, переобладнали його на кафе на колесах, а потім продали, вийшовши в нуль. Я встиг попрацювати у передвиборчій кампанії одного з кандидатів у депутати. Але врешті-решт вирішив рухатися в IT. Я їздив тричі на тиждень на курси Java-розробників у Київ - 1.5 години туди, 1.5 години назад.

У тому ж райцентрі я зустрів свою майбутню дружину, і ми разом переїхали до міста. Перший час я ще вчився і працював продавцем-консультантом у «Фокстроті», а вона отримала роботу детектива в НАБУ. Далі на певний час я повністю сфокусувався на навчанні. Це дало свої плоди: я знайшов першу роботу, потім другу і почав дуже швидко зростати як розробник. Протягом 8 років я працював у наймі, часто на кількох проєктах одночасно. Я дійшов майже до стелі як технічний спеціаліст, був і сеньйором, і техлідом.

Емоційна криза та невідомий вектор

Думки про власну IT-компанію з’являлися ще у 2020-2021 роках, але повномасштабна війна все відклала. Наприкінці 2023 року ми з родиною переїхали до Варшави. Нова країна, місто, люди, двоє дітей, яких треба було влаштувати в садочки, - все це вибило мене з колії. Я пам’ятаю той період як сильний застій. Мені перестало бути цікавим те, що я вже знаю і вмію.

Наприкінці року я провів ретроспективу свого життя і намалював чотири вектори розвитку. Перший - залишити як було, наступні два - це розвиток як технічного спеціаліста, а третій - підприємництво. Там було найбільше знаків питання, це був найневідоміший, але максимально цікавий шлях. Я зробив ставку на цей вектор і почав шукати навчання, як побудувати IT-сервісну компанію. Так на початку 2024 року з’явився проєкт DevHandler.

Я вирішив сфокусуватися на тому, що знаю найкраще, - на дорогій та вузькій комерційній CMS під назвою Adobe Experience Manager. Це як конструктор сайтів, але для великих Enterprise-компаній. Його використовують BMW, Mercedes, Chanel, фармацевтичні гіганти. Ліцензія коштує сотні тисяч, а подекуди й мільйони доларів на рік. Наша задача - адаптувати цей продукт під унікальні потреби клієнта, інтегрувати його з іншими системами, створювати кастомні компоненти.

Я вважаю, що вибір вузької ніші - це правильна стратегія. Коли у вас ламається BMW, ви поїдете на СТО, що ремонтує все чи на спеціалізовану станцію? Логічно, що на спеціалізовану. Ми також спочатку пробували бути «супермаркетом», але це не дуже працювало. Коли ми сфокусувалися - все змінилося. Компанія виросла до 35 людей, у нас 19 активних проєктів, а середній чек - близько 8 тисяч доларів. За цей неповний рік ми вийшли на оборот $100 тисяч у місяць.

Сказали: хто не дотягне, виключать з рeer-to-peer групи

Після переїзду я шукав спільноту, щоб просто вийти з дому і з кимось поспілкуватися. 

Шукав спільноту в різних додатках, але як виявилося, спрацював Business Match. Через нього я натрапив на Young Business Club, а потім купив квиток на івент. У грудні 2023 року ми з дружиною пішли на великий передноворічний івент у Варшаві. Я пам’ятаю, як ми готувалися, купували костюм, червоного метелика, щоб відповідати дрес-коду. А вже через день я сплатив внесок і став учасником клубу!

Я очікував отримати оточення, а отримав оточення підприємців. Це зіграло вагому роль у моїх результатах. План вийти на такі обороти з’явилися саме завдяки моїй peer-to-peer групі. Учасники задокументували в правилах групи: штраф за запізнення на 15 хвилин, виключення з групи за 3 пропуски підряд та навіть обмежили вхід за оборотом і сказали, що хто не дотягне до кінця року, того виключать. Це стало неймовірною додатковою мотивацією, і спрацювало!

Окрім всього, клуб - це практична допомога. Я багато користувався послугами учасників. Наприклад, компанія Аліни Сухової допомогла нам запустити лідогенерацію в LinkedIn на якісно новому рівні. Через бізнес-менеджера я миттєво отримував шорт-листи учасників, які могли допомогти з юридичним чи бухгалтерським супроводом. Ми також співпрацюємо з Романом Сєгіним та його компанією Hello Poland Але клуб - це не лише про бізнес. Це про людей. Тут зав’язуються знайомства, які переростають у справжні відносини. Ми з учасниками бігаємо, граємо в падел. Нещодавно я повернувся з Лісабона, і там був мега-крутий нетворкінг! 

Перший марафон

Крім бізнесу, важливою частиною мого життя є спорт. На початку року в рамках постановки цілей у клубі я запланував регулярно займатися - 5 разів на тиждень: три пробіжки та два походи до спортзалу. І я не зрадив собі в цьому. Щодо бігу, то моя початкова мета була пробігти два півмарафони. Перший я подолав навесні, готуючись самостійно, і зробив багато висновків зі своїх помилок. Далі ледь не на наступний день зареєструвався на марафон восени і почав працювати з тренером з України, який віддалено складав мені план тренувань, включно з харчуванням. І у вересні пробіг свій перший марафон - 42 кілометри у Варшаві. До речі, саме на бігових тренуваннях я познайомився з учасником клубу Іваном Вяхірєвим, і згодом він запросив мене до своєї peer-to-peer групи, яка так вплинула на мої бізнес-результати.

Якби не було DevHandler, я б не мав можливості достатньо допомогати країні. З початку повномасштабної війни ми з родиною та компанією задонатили близько 3,5 мільйона гривень. У компанії є окремий рядок у бюджеті на благодійність, ми купували машини та різну техніку для військових.  

Моя головна порада для підприємців-початківців - оточіть себе підприємцями. Найпростіший сценарій - знайти бізнес-клуб. Не бійтеся і починайте щось робити. А в спільноті ви знайдете не лише бізнес-можливості, а й друзів, колаборації та підтримку, яка допоможе вам рухатися вперед значно швидше.