«Як знайти друзів в YBC: лайфхаки від засновника бренду KIVI»

Шлях Кирила Хілька у бізнесі почався не з великих інвестицій, а з роботи на СТО біля дому в 13 років, де він заробляв 50 грн на місяць. Але вже у 15 років він знайшов свій перший проєкт, заробивши 1000 доларів на продажі дисків з піратськими іграми та, одним із перших у Запоріжжі, купивши mp3-плеєр. Переїзд до Києва та вступ до КНЕУ відкрив новий несподіваний напрям — професійний геймінг: на турнірах з Counter-Strike та Warcraft Кирило заробив перші 2000 доларів.

Проте справжній зліт почався після того, як майбутній підприємець у 21 рік працюючи на консалтинг компанію JLL, допоміг відкрити перший магазин Zara в Україні, за що отримав бонус від компанії у $10 000. Далі була багаторічна робота в LG Electronics. Дізнавшись тонкощі роботи, через 7 років Кирило поїхав з другом до Китаю, закупив техніку та заснував компанію KIVI. Сьогодні офіси KIVI відкриті в Києві та Будапешті, а продукція продається у 20+ країнах. Кількість проданих пристроїв вже перевищила мільйон.

«Йшов до клубу за чоловічим колом»

Про клуб я дізнався через Google, у мене тоді була потреба в нових контактах. Мене запросили в офіс, провели зустріч, дали демо-доступ. Я пам'ятаю, що в першій групі Peer-to-Peer, куди я потрапив, опинилися троє людей, які мені були дуже цікавими. З двома ми здружилися, вони стали моїми добрими друзями. Це Миша Кудашвілі, він зернотрейдер, та Андрій, який займається преміум-стейками.

Будь-яка дружба — витрата ресурсів з одного та іншого боку. А Peer-to-Peer — це організований процес, де набагато легше підтримувати та вибудовувати зв'язки.

У Peer-to-Peer я знайшов цікаву інформацію, думки, підтримку та гарний настрій. Вважаю, що успіх будь-якої групи залежить від правильного набору людей. Не в форматі «це класний чувак, у нього успішний бізнес», а як діджейський пульт. Там не потрібно два регулятори басу, достатньо одного. Коли людей підбирають за різними профілями, тоді формується стійка група, яка розвивається і міцніє. Наприклад, зайшло п'ять лідерів, і вони просто розривають групу на частини. А проста весела дівчинка, яка продає морозиво і не має мільйонних оборотів, може бути ядром групи і витягувати всю групу на своїй харизмі. І всі інші розкриваються тільки в цьому випадку, пазлики сходяться.

«Впроваджувати AI дорожче, ніж обійтися без нього»

Щодо інтеграції AI в бізнес, то на системному рівні в моїх виробничих компаніях її немає. У виробництві цей напрям ще досить нестійкий: постійно змінюється, сповнений експериментів та помилок. За цим класно спостерігати, це точно варто пробувати, але впроваджувати в системні бізнес-процеси поки зарано.

Я впевнений, що AI доречний у сферах підтримки, HR, аналітики. Але будь-яке таке впровадження — це системний, великий проєкт із цілями, відповідальними фахівцями та контролем. І ті процеси, які я вивчав для впровадження AI, на сьогодні є дорожчими, ніж поточні витрати. Маю на увазі саме системні бізнес-процеси**:** заміну CRM, стратегічних сесій тощо. Тобто те, що вже налагоджено. При цьому я впевнений, що більшість моїх співробітників використовують AI у повсякденному вирішенні своїх завдань.

Особисто я використовую практично всі інструменти AI. Perplexity — замість Google, а ChatGPT — для системного листування, на яке не хочеться витрачати час. Якщо потрібно проаналізувати великі тексти, наприклад, коли я читаю фінансовий звіт, то використовую вижимки.

Різноманіття бізнесів в одному колі

Оцінка бізнесів за класичними показниками виторгу чи прибутку стала для мене максимально лукавою штукою. Показники оманливі, ненадійні та не відображають реальної картини успішності бізнесу чи потенціалу людини. Можна мати виторг у мільйон і 99% чистого прибутку, а можна — виторг у 100 мільйонів і 1% прибутку. Можна викачувати все зі свого бізнесу, а можна не виймати прибуток, реінвестувати його, і мати чистий прибуток нуль. А через десять років стати, як NVIDIA — номер один.

У цьому ключова відмінність нашої школи від західної. У нас міряють, скільки ти витягнув грошей цього року, бо всі живуть у короткій перспективі. Америка чи Силіконова долина живуть тим, скільки ти зможеш зробити через 10 років, а до цього бути мегазбитковим, приклад — Uber.

Тому я оцінюю людей за іншими внутрішніми показниками. Для мене особисто важливіший потенціал людей, якими цінностями вони керуються, як вони досягають цілей. У будь-якому проєкті для мене важлива динаміка виходу на беззбитковість і потенціал, який може створити цей бізнес. Швидкість, з якою підприємець готовий змінювати компанію, продукти, чесна конкуренція.

До всіх цих висновків я прийшов завдяки тому продукту, який створив клуб, — Peer-to-Peer. Тут я маю досвід спілкування з різними людьми з різних бізнесів, чого дуже складно досягти, займаючи будь-яку роль в компанії з одного сегмента.

Як знайти друзів у бізнес-клубі?‍

1. Визначити свій профіль. Як і у стосунках із жінками, перша причина, чому люди не можуть знайти того, хто їм підходить, — вони неправильно оцінюють себе. Ти позиціонуєш себе як Ferrari, приїжджаєш на трасу, вважаєш себе чемпіоном світу, а тут виїжджає чувак на Volvo і обганяє тебе на рівному місці. Очікування розвалюються.

2. Визначити свої цілі. Для того, щоб знайти друзів, треба зрозуміти для самого себе: навіщо вони тобі? Якщо немає відповіді, їх ніколи не знайти. У тебе можуть бути контакти, але не друзі. Хтось приходить за лідогенерацією. Хтось, як я, прагне знайти оточення. Я просто спілкуюся і задоволений цим, бо мої очікування реалізовані.

3. Використовувати усі точки контакту. Є кілька можливостей для знаходження друзів у клубі: Peer-to-Peer, великі зустрічі, підклуби, виїзні конференції. Я, наприклад, лажу по горах, йду в клуб однодумців і там знаходжу друзів. Але це якщо я дійсно розумію, що мені це треба. Бо можна прийти за лідами, не знайти їх, а потім усім казати, що ти не знайшов друзів.

Бізнес усередині клубу

При цьому в клубі можна шукати партнерів: я багато своїх запитів вирішував завдяки YBC. Якщо ти шукаєш когось у Google, то потрапляєш на кол-центр, і треба пройти довгий шлях до моменту контакту з кимось адекватним. А тут спілкуєшся з власником, і це швидко. Був хлопець, який відповідав за логістику по Україні. Я знайшов його в клубі, він свою функцію виконував дуже якісно та вигідно для мене. Були підрядники, пов'язані з фінансовими процесами. Пам'ятаю Кирила Терещенка, який допомагав з маркетингом. Я завжди намагаюся вирішувати бізнес-питання всередині клубу.

Якщо враховувати досвід останніх двох років, то можу сміливо сказати, що клуб дав мені друзів, знання, експертизу та емоції