«Друзям все, ворогам – закон»: 5 тез з виступу Петра Чернишова

24 квітня в Києві пройшла чергова Велика зустріч YBC, хедлайнером якої став Петро Чернишов – екс-керівник Carlsberg в Україні та Kyivstar. Зараз Петро - голова наглядової ради Національного авіаційного університету, він інвестує в стартапи та пише про економічні теми, називая себе «диванним аналітиком».

Ми зібрали основні 5 тез доповіді спікера на Великій зустрічі.

1.  Ілон Маск вважає найбільшою проблемою світу низьку народжуваність (low fertility). У США зараз народжується стільки ж дітей, як у1952 році, а частка молодих американців з дітьми впала з 60% до 27%. Зараз більшість багатих країн, окрім Ізраїлю, мають низьку народжуваність (населення скорочується), тоді як бідні країни – переважно вищу. Спроби держав стимулювати народжуваність, як в Угорщині (5% бюджету на програми), не допомогли.

2.  Після приходу Трампа європейські лідери кличуть американців до себе, але це смішно, бо в Європі доходи будуть значно менші, аподатки вищі. На прикладі Google, де працює мій син: перехід співробітника з офісу Силіконовій долині до Лондона на ту саму позицію означає падіння зарплати на 40%, хоча робота та сама. Європа відстає в технологічній гонці від США та Китаю,лідируючи хіба що в регуляціях.

3. Не треба вигадувати якесь унікальне"українське економічне чудо". Треба брати приклад з країн, у кого вже вийшло (Корея, Тайвань, Польща). Потрібні політики, основним гаслом яких буде саме економічне зростання (7-10% ВВП на рік). Найголовніше – зробити Україну привабливою для інвестицій, забезпечивши верховенство права, щоб "правоохоронні органи не могли сказати: було ваше – стало моє". А у нас поки так: друзям все, ворогам – закон.

4. Хто насправді  здійснює успішні реформи? Історичний досвід показує, що в багатьох країнах це     робили переважно юристи або інженери, а не економісти. Наприклад, реформи в Чилі, проведені економістами "чиказької школи", виявилися не дуже вдалими.

5. Інвестувати в стартапи треба з розумом: не вкладайте всі гроші в один проєкт. Потрібно диверсифікувати ризики, інвестуючи невеликі суми у 15-20 різних стартапів протягом кількох років. Це потребує загального капіталу $70-100 тис. Якщо таких вільних грошей немає – не варто лізти в венчурні інвестиції. А при виборі країни для інвестицій ключовим є верховенство права: чи може іноземець виграти суд у місцевого вбізнес-конфлікті? Якщо так (Британія, США) – інвестувати можна, якщо ні (в Бразилії ви навіть до суда не дійдете) – не варто.

‍